Реформа чи знищення?
2 квітня ЦК Профспілки працівників освіти та науки України запропонував відкласти реформування, бо рекомендовані підходи порушують конституційні права дітей. Що саме викликало таке занепокоєння керівників галузевої профспілки?
Згідно зі статтею 53 Конституції України, держава забезпечує доступність і безоплатність повної загальної середньої освіти в державних і комунальних навчальних закладах. А стаття 22 Конституції України забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів допускати звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до змін, запропонованих авторами законопроєкту №13120 від 18.03.2025 «Про повну загальну середню освіту» щодо вдосконалення механізмів формування мережі ліцеїв», ліцей матиме право на існування та державне фінансування, якщо в 10-12 класах буде чотири паралелі одного року навчання, в яких будуть навчатися не менше 288 учнів. Ці нормативи унеможливлять утворення класу, тобто й ліцею, якщо учнів, які здобувають профільну середню освіту в очній (денній) або вечірній формі, буде менше навіть на 1 особу.
Такі нововведення призведуть до реалій, що в більшості сільських та селищних громад, навіть за рішення об’єднатися для створення ліцею для учнів, які проживають у навколишніх населених пунктах, не буде його створено. Як наслідок, це унеможливить отримання дітьми повної загальної середньої освіти за місцем їхнього проживання. З такими нереальними, відірваними від життя цифрами, стане неможливим створення ліцею з державним фінансуванням, оплата праці педагогів навіть у невеликих містах.
Умови, які не можна виконати
Якщо ліцей буде знаходитись на відстані менше 30 кілометрів, учнів до нього повинні підвозити на шкільних автобусах. Для цього необхідно мати достатню кількість технічно придатних шкільних автобусів, а їх і зараз бракує. Необхідні також гарні дороги, яких також у віддалених громадах немає, і автобус відстань у 40 кілометрів в Одеській області долає за півтори години.
Якщо ліцей буде знаходитись на відстані більше 30 кілометрів, там повинні створити гуртожиток для проживання дітей. Створення гуртожитків при ліцеях також потребує коштів і часу. Це повинні бути не просто спальні місця – потрібно організовувати побут дітей: місця для навчання, триразове, як мінімум, харчування, укриття; забезпечити вихователями, медичним персоналом, службою охорони тощо. Чи готові громади і держава в період війни до таких видатків? У результаті ми можемо отримати ситуацію, що діти залишаться не те що без якісної профільної освіти, а й без будь-якої!
Рішення про створення гуртожитків не враховує ще й специфіки життя родин на селі, де діти є головними помічниками батьків у домашньому господарстві. За умови необхідності навчатись в іншому населеному пункті і постійно жити в гуртожитку, навіть складно уявити, скільки дітей не дійдуть до школи. Крім того, на селі завжди кажуть: «Якщо є ФАП, дитячий садок та школа, село житиме». Але на це, схоже, ніхто з урядовців не зважає…
Хто захистить сільського вчителя?
ЦК Профспілки працівників освіти та науки України стурбований тим, що концентрація ліцеїв у містах та їх укрупнення призведе у 2027 році до масового звільнення вчителів 10-11-х класів у сільських та селищних школах. Учителі будуть позбавлені можливості заробляти й утримувати свої родини. Особливо незахищеними залишаться педагоги-пенсіонери. У містах, навпаки, виникне дефіцит педагогів через зростання кількості груп у класах.
Треба зазначити, що положення сільських вчителів погіршиться навіть ще раніше. Адже з 1 вересня 2025 року не виділятимуть освітню субвенцію на фінансування шкіл (крім початкових), де менше ніж 45 учнів, з 1 вересня 2026 року – шкіл з кількістю учнів менше 60.
Профспілка працівників освіти та науки вважає, що в даному вигляді реформування йдеться не про захист інтересів дітей, а про пошук можливостей економії державних коштів. Адже при щорічному збільшенні показників ВВП, видатки на галузь освіти зменшуються, складаючи на 2025 рік лише приблизно 4,4% при гарантованих не менше 7%.
Найближчими днями буде прийнято рішення про майбутнє старшої школи в Україні. Дуже важливо, щоб можновладці дослухались до працівників освіти з різних регіонів, які одностайно наполягають на тому, що в такому вигляді реформувати старшу школу не можна.
Читайте також:
