Квітневі котики мало чим відрізняються від, наприклад, березневих. Їм лише б було тепло і спокійно. Ну ще б нагодував хтось. Велично проходить вулицями, у дворики (лише знайомі!) заглядають. І інколи так дивляться на тебе, наче ти просто повинен чимось смачненьким нагодувати.
Котам в Одесі присвячують цілі тропи зі скульптурами, про них пишуть книжки. Чи просто милуються.
А є люди, для яких годування вуличних котиків – щоденна робота… Вона проводилась і в ковід, котиків годують кожного дня і піл час війни.
А милі пухнастики-хвостатики, яких називають космічними створіннями, уважно проходять повз, приглядаються, наче розмірковують: підійти до тої жіночки чи чоловіка, чи краще не треба.
Вони ніби нас обирають. Ніби знають про вас, добра ви людина чи ні. Якщо не нагодуєте, то, може, хоч добре слово скажете. А якщо дозволять, то на руках потримаєте.
Та ні, далеко не всі котики та кицюні поводяться так. Бо ж кожний хвостатик – зі своїм особливим характером. Якісь мовчки (по-королівськи) йдуть собі, навіть не звертаючи на вас уваги. Інші можуть «заспівати» голосно (знай, який я!)…
Ще на тему: Як «Одеське життя» з талісманом Нового базару знайомилось (фоторепортаж)
Ось вам добірка звичайних одеських квітневих котиків. Та ні, не звичайних. Бо ж хіба бувають вони звичайними?..
Фото авторки
