Ключові моменти
- В Одеському зоопарку створили проєкт «ЗооПенХаб» для людей поважного віку.
- Пенсіонери-волонтери допомагають працівникам зоопарку прибирати, фарбувати та доглядати за тваринами.
- Щотижня для них проводять лекції, екскурсії та квести про тварин і природу.
- Волонтери створюють вироби для дітей і тварин, беруть участь у святкових заходах і навіть знімаються у кліпах.
- «ЗооПенХаб» став для літніх одеситів місцем спілкування, творчості й душевної рівноваги під час війни.
Волонтери «третього віку»: як Одеський зоопарк прийняв «на роботу» пенсіонерів
Відновив свою роботу зоопарк через місяць після початку повномасштабної війни. До того ж попри війну, вирішили відсвяткувати столітню річницю зоопарку – 23 вересня 2022 року. Ось тільки своїми силами упорядкувати територію зоопарку було складно.
– З початку війни ми набрали понад 1000 тварин від людей, які виїжджали з міста. Частина наших працівників повинна була доглядати за ними, – згадує Ігор Бєляков. – Робочих рук не вистачало. До того ж – постійні нічні чергування. Бригади співробітників разом зі мною залишалися в зоопарку, щоб швидко реагувати на можливі прильоти.
І зоопарк звернувся за волонтерською допомогою до одеситів. Відгукнулися багато хто, зокрема й літні люди. Запропонували свою підтримку і студенти Інституту третього віку, що працює при Приморському територіальному центрі соціальної допомоги.
– Вони прийшли до нас, щоб допомогти. Щось почистити, щось пофарбувати – зробити те, що можуть люди їхнього віку, – розповідає заступник директора з зооветеринарних питань Ольга Павлова. – А потім, на знак подяки, ми їм запропонували: давайте першу годину ви будете працювати, а другу – ми будемо розповідати вам про зоопарк, тварин, природу.
Поважні волонтери з радістю погодилися. Зоопарк став для них острівцем душевної рівноваги під час війни – серед порожніх вулиць, страхів, прильотів, невідомості… Активними волонтерами зоопарку стали й учасники Одеського краєзнавчого товариства «Моя Одеса». Так для літніх одеситів з’явився проект «ЗооПенХаб».
Що роблять пенсіонери в Одеському зоопарку
– Коли прийшли вперше, жінки відразу ж запитали, куди ми біжимо, щоб сховатися під час тривоги, – згадує Ольга Павлова, відповідальна за проєкт. – Ми пояснили, що найближче сховище – на Привозі. Але на території зоопарку є укриття. Перші дні вони ще боялися. Але атмосфера зоопарку настільки дозволяє розслабити нервову систему, що пізніше жінки набагато спокійніше реагували на всі тривоги.
Проводити заняття вирішили щочетверга – з 10:00 до 12:00. Вони відразу ж стали популярними. Щотижня «ЗооПенХаб» відвідували близько 20 осіб. Якщо приходило більше, навіть складно було розподіляти між ними роботу, – додає Ольга Павлова.
Волонтери із задоволенням працювали у зеленій зоні. Тамара Биханова, яка очолює групу краєзнавців, принесла цікаві рослини, які розводить на своїй дачі. Посадила в зоопарку гліцинію. Сьогодні ця квітуча ліана прекрасно прижилася.
А для білочок і папуг краєзнавці збирають і приносять шишки. Учасники «ЗооПенХаба» зачистили і пофарбували металеві огорожі, загородження вольєрів фламінго і слонихи Венді.
– Влітку наша Венді любить подути – лавки навпроти виявляються всі в пилу. До того ж і качки докладають зусиль, – зазначає Ольга Павлова. – Тож лавки доводилося мити практично щодня.
А ще поважні волонтери допомагають прибирати у вольєрах у птахів, у сільському дворику – там, де немає небезпечних тварин. Виконують, звичайно, нескладні роботи. І роблять це із задоволенням.
Пенсіонери не лише допомагають, а й навчаються в Одеському зоопарку
Зустрічі волонтерів-пенсіонерів не припиняються і з настанням холодів. У лекторії зоопарку проходять заняття, лекції. Теми – найрізноманітніші. Герпетолог Ігор Бєляков, зрозуміло, розповідає про змій і черепах. При цьому демонструє мешканців акватераріуму зоопарку.
Орнітолог, завідувач центром розведення хижих птахів і сов Віктор Пилюга – про птахів. Причому не тільки про їх гніздування, міграційні шляхи, відносини з людиною. Але навіть про психобіологію птахів. Виявляється, що яструб – холерик, а орел – меланхолік. До таких висновків дійшли орнітологи, спостерігаючи за рефлексами хижаків.
Керівник акватераріуму Валерій Бойченко розкрив секрети іхтіології: від способів виживання глибоководних видів до екологічної ролі риб у водоймах. Фахівці ботанічного відділу розповіли про рослини в зоопарку і в природі. Співробітники ДСНС і представники Червоного Хреста провели лекції, присвячені безпеці, – навчили слухачів, як діяти при виявленні вибухонебезпечних предметів. Навіть зі штучним інтелектом поважних одеситів познайомили. Письменник Олександр Макаров розповів, як інструменти ШI можуть допомогти в повсякденному житті: від пошуку інформації до візуального мистецтва.
Злопам’ятний слон і чорний гумор часів окупації Одеси: байки, що розповідають у зоопарку
Деякі лекції перетворюються на міні-екскурсії по зоопарку. А в кінці літа для поважних студентів проводяться квести.
Інтерактивною стала лекція про історію слонів Одеського зоопарку. Багато цікавого на цю тему розповіли волонтери-краєзнавці. Забавною історією поділилася Тамара Биханова.
– Після війни мама моєї подруги, художниці Галини Мещерякової, працювала в лікарні. У будиночку, який зараз відійшов до зоопарку. Вікнами її кабінет виходив на слоновий загін, – розповідає Тамара Павлівна. – Влітку, коли вікна були відкриті, слон простягав хобот, і вона його яблучком пригощала. Але одного разу прийшов сварливий пацієнт, почав нерви мотати. Слон хобот простягає, а вона замість яблучка його просто поплескала легенько – випровадила. І слон вирішив помститися: наступного пацієнта разом із лікарем водою облив.
Ще одна історія, яку, за словами Тамари Павлівни, розповіли одеситки «зі стажем», мабуть, відноситься до «чорного гумору». Під час Другої світової війни, щоб врятувати зоопарк, якось годувати звірів, тут влаштували швейну майстерню. Всі, у кого були швейні машинки, принесли їх сюди. І, дійсно, робота майстерні допомогла вижити і тваринам, і людям. А перед самим кінцем окупації сюди зайшов румунський військовий. Оглянув машинки, вибрав найкращу, замотав у хустку і звалив на спину. Почав виходити з майстерні – йому вслід побігла лайка. Послизнувся на порозі, впав спиною на машинку, зламав хребет і помер. Дівчата тоді говорили: якщо вони так далі будуть красти – нехай всі машинки забирають.
Одеські пенсіонери знімуться у кліпі з Ігорем Бєляковим?
Після лекцій поважні студенти допомагають зоопарку готуватися до свят. На Хелловін, наприклад, із задоволенням вирізали гарбузи. А деякі навіть брали участь у виставах.
– Мою приятельку, – розповідає Тамара Биханова, – попросили доглянути за таємничим «хелловінським» будиночком. Вона одягла «відьомський» капелюх, взяла в руки кісточку. І всім діткам, які заходили в будиночок, говорила: «Я добра відьма. Якщо сьогодні побажаєте щось хороше, я махну цією кісточкою, і у вас все збудеться». Не уявляєте, який ажіотаж був у цьому будиночку. Всі хотіли, щоб добрі побажання збулися.
Серед учасниць «ЗооПенХаба» – чимало рукодільниць. І вони проводять для маленьких відвідувачів зоопарку майстер-класи. Розкривають секрети створення макраме, оригамі, виробів із пластиліну. Роблять аплікації і для тварин – з насіння, на борошняному клеї. Зазвичай дарують їх мавпочкам. Вони виколупують насіння і ласують ним.
Згодом поважних волонтерів почали залучати до виготовлення деяких об’єктів для збагачення середовища проживання тварин.
– Тварини в зоопарку обмежені в просторі, – розповідає Ольга Павлова. – У природі вони більшу частину часу витрачають на пошуки їжі. А в зоопарку їжу їм приносять в один і той самий час і на те саме місце. Збагачення середовища проживання дозволяє тваринам повноцінно відчувати себе, задіяти рефлекси, якими вони користуються в природі. Копитним, наприклад, у різних місцях розвішуємо кормові віники – щоб вони рухалися, ходили по території. Мавпам робили спеціальні коробочки, і їм треба було придумати, як дістати звідти їжу. Або зрозуміти, як витягнути їжу з труби. Для хижаків такі коробки декоруються пір’ям птахів. Всередину кидається м’ясо. А для тигрів з коробок зробили і розфарбували «зебру».
Учасниці «ЗооПенХаба» є членами вокальних та танцювальних ансамблів. У свята вони виступають на майданчиках зоопарку. У репертуарі – українські народні пісні. Ігор Бєляков навіть збирається зняти з виконавицями спільний музичний кліп.
– Для літніх людей дуже важливе соціальне життя, – зазначає директор зоопарку. – За кордоном для заможних людей пенсія – це час подорожей. Для наших пенсіонерів такої можливості найчастіше немає. Але вони, як і раніше, хочуть отримувати нові враження, бути корисними. Все це вони знаходять у нас в зоопарку. Причому подорожі світом тварин для них – абсолютно безкоштовні.
Читайте також:
- Одесский зоопарк: невероятные истории из жизни людей и животных (видео)
- Одеський потоп: як пережили екстремальну зливу тварини Одеського зоопарку
- Одеський зоопарк у воєнний час: здорове харчування, музичне виховання та дефіцит вольєрів
