Жнивна кампанія на Одещині стартувала ще 11 червня. Першими в Україні розпочали косовицю хлібних нив землероби Ізмаїльщини та Болградщини. Через ранню весну та засуху строки жнив цьогоріч почались на тиждень-два раніше.
Сіють й жнивують попри війну
Майже мільйон гектарів потрібно зібрати хліборобам області.
Найбільші площі під ранні зернові та зернобобові відвели господарства наступних районів:
- Білгород-Дністровського — 180,1 тисячі гектарів;
- Подільського — 155,9 тисячі гектарів;
- Болградського — 144,4 тисячі гектарів;
- Березівського районів — 124,8 тисячі гектарів.
Окрім того, 135,3 тисячі гектарів засіяно озимим та ярим ріпаком.
Планується, що у засіки, як і торік, буде засипано не менше чотирьох мільйонів тонн зернових при середній врожайності 34-35 центнерів з гектара ріллі.
Це попередній прогноз, бо фактичний результат залежить від погоди.
Попри війну та проблеми з реалізацією вирощеного, землероби з великою відповідальність дбають про продовольчу безпеку України та світу: сіють та жнивують.
Щоправда, 2024-го рентабельність олійних культур буде вищою, ніж прогнозувалося раніше, однак виробництво зернових і надалі буде збитковим.
На жнивному полі спекотно
Григорій Тулба
Традиційно комбайнери розпочинали косовицю сільгоспкультур у порядку їх визрівання: ячмінь — ріпак — горох.
Та цьогоріч усе дозріло майже одночасно, а у декого з фермерів ще й пшениця підоспіла. Керівник фермерського господарства «Еліт» Любашівської громади Григорій Тулба вже завершив косовицю гороху. Розповів, що віддає перевагу озимим сортам, тому й врожай потішив — 27 центнерів з гектара. Адже ця культура холоду не боїться – насіння починає проростати вже при температурі +1°С. А з посівних площ ріпаку до жнив «дожили» лише 60 відсотків. Причина — осіннє бездощів’я.
— Через стрімкі зміни клімату, під впливом яких вегетація посівів зернобобових прискорилася, ми розпочали жнива аномально рано. Сподіваюсь, буде успішно реалізовано горох, який значно зріс у ціні через зняття Індією мита на імпорт, — розповів досвідчений аграрій. — Також жнивуємо пшеницю. Сподіваюсь, зберемо не менше ніж торік, а ціна на збіжжя утримуватиметься на рівні вісім тисяч гривень за тонну.
Аномальні погодні умови змушують переглянути структури посівів та введення у сівозміну нових сортів культур, адаптованих до сучасних кліматичних умов. Також плануємо відмовитись від традиційного обробітку ґрунту та повністю застосовувати технології ноу-тіл (нульовий обробіток), що значно зменшить економічні та погодні ризики виробництва сільгосппродукції. Вже додатково придбали необхідні посівні агрегати.
Віктор Стоцький
У товаристві «Агро-Ритм» (керівник Віктор Стоцький), що господарює на землях Любашівської та Зеленогірської громад, під зернові відведено дві з половиною тисячі гектарів. У господарстві ниви засівають високопродуктивними сортами зернових, адаптованих до кліматичних умов. Тож на окремих площах намолоти ячменю сягають 55-80 центнерів з гектара, а пшениці — 45-75.
— Торік ячмінні сорти «Луран», «Валькірія» та «Снігова королева» у середньому вродили по 70 центнерів. Очікуємо, що і нинішній рік виявиться ячмінним, — розповів комерційний директор Вадим Стоцький. — Нарівні з аграрними клопотами, власним коштом вкотре виконали ямковий ремонт стратегічної 12-кілометрової автотраси Зеленогірське — Любашівка, по якій фурами доставляється вирощене збіжжя у порти.
Активно жнивують у господарстві «Гранат» Зеленогірської громади.
Антолій Артеменко (праворуч) з Василем Патриканом
— Сучасна техніка дозволяє максимально скоротити використання кількості пального, ремонтів та закупівлі запчастин, досягти якісного обробітку і косовиці пшеничних, ячмінних, кукурудзяних, соняшникових полів, — зазначив керівник господарства Анатолій Артеменко. — Проте в нинішніх економічних умовах нелегко втримуватись на рівні рентабельності, тим більше, що ціна на вирощене не дуже й тішить.
Останніми роками пшениця майже неприбуткова. Закупівельна ціна на зерно повинна бути такою, аби врятувати сільгоспвиробників від кризи. Через зрозумілі причини спостерігається й кадровий «голод».
Новація, запроваджена на наших ланах, – вирощування рису на крапельному зрошенні. Цей метод дозволяє ефективно використовувати воду, що економічно вигідно та екологічно безпечно. Також запроваджуємо крапельне та дощове зрошення в агровиробництво кукурудзи та городини.
Загалом хлібороби міцно тримають аграрний, а ще волонтерський фронт і спільними зусиллями наближають довгоочікувану Перемогу.
