Якість питної води безпосередньо впливає на наше здоров’я. Без води не відбувається жоден процес в організмі: дихання, терморегуляція, перетравлення їжі та інші. Висновок напрошується сам собою: яка вода — таке й здоров’я. То яку ж воду ми п’ємо?
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я:
- Близько 5 мільйонів людей у світі щорічно помирає через низьку якість води.
- Близько 500 тисяч людей хворіє на різні інфекції, пов’язані із забрудненою питною водою.
Світовий дефіцит водних ресурсів: що це означає?
На сьогодні в Україні, як і в усьому світі, є дві водні проблеми. Перша — нестача водних ресурсів, друга — якість питної води. Вони взаємопов’язані, тому й розглядати їх треба разом.
За інформацією ООН, нестача питної води актуальна для більшості держав. Сьогодні країни ЄС забезпечені прісною водою в середньому на 60%. При цьому Україна вважається однією з найменш забезпечених водою європейських країн. У нас доступні для використання запаси води на одну людину становлять 1,09 тисячі кубів у середньоводні роки та 0,62 тисячі кубів у маловодні. А, за загальноприйнятими стандартами, «неводними» вважаються вже ті країни, в яких водні ресурси не перевищують 1,5 тисячі кубів річного стоку на людину.
Читайте також: Вода з-під крана в Одесі: хто за неї відповідає і кому дзвонити, якщо вона пожовкла?
Якщо говорити предметно, то до війни тільки 69% населення України мало доступ до систем централізованого питного водопостачання і 48% — до централізованого водовідведення. У багатьох населених пунктах досі подають воду за графіком або використовують привізну воду. Але навіть там, де вода є, вона часто не смачна, а часом і небезпечна.
Мікроби харчуються пластиком
Забруднення навколишнього середовища пластиком набуває грандіозних масштабів. І якщо у водному середовищі від поїдання пластику гинуть ссавці, то мікроорганізми, навпаки, стають «сильнішими». Так, учені шведського Технологічного університету Чалмерса виявили, що мікроби в океанах і ґрунтах еволюціонують, якщо є пластик. У їхній ДНК виявили 30 тисяч різних ферментів, які можуть руйнувати 10 різних видів пластику.
Читайте також: Потруйні речовини в Чорному морі: морські мешканці приречені на вимирання
Чиста вода в Україні та інших країнах Європи: у чому різниця?
Водоканали, щоправда, регулярно перевіряють якість води і рапортують про те, що вода придатна для пиття. А вчені та екологи наполягають на тому, що вода з крана — технічна, що не дивно.
По-перше, занадто високий відсоток зношеності водопровідних мереж. І навіть спочатку очищена вода потрапляє до споживачів далеко не в ідеальному вигляді. До речі, у Києві відсоток аварійних мереж водопостачання один із найвищих в Україні — 44,5%. Ще гірша ситуація в Луганській і Донецькій областях — 58,9 і 54,6%, у Львівській — 49,7%, у Кіровоградській — 47,6%, у Волинській — 46,5%, у Харківській — 46%.
По-друге, в Європі вимоги до якості води набагато вищі, ніж в Україні. За даними Держпродспоживслужби, у законодавстві України відсутні 23 показники безпеки та якості питної води, що містяться у відповідних директивах ЄС. Крім того, нормативи для деяких показників у Європі в 100 разів жорсткіші, ніж в Україні.
Знову ж таки треба розмежовувати місто і сільську місцевість. У містах якість води постійно перевіряють, а в сільській місцевості про хімічний склад питної води можна тільки здогадуватися.
Читайте також: Як перевірити якість питної води та очистити її: 4 кроки
Чому вода в Україні погана і що з цим робити?
В Україні потребу населення у воді забезпечують: на 97% річки (поверхневі води) і на 3% — підземні води. В інших європейських країнах усе навпаки: близько 90% споживачів забезпечують високоякісною питною водою з підземних джерел. Ця вода теж проходить контроль і знезараження ультрафіолетом. Але там і проблем менше, ніж у нас, та хлор уже давно не використовують.
У нас на якість і кількість води впливає кілька чинників.
- Тотальне забруднення поверхневих вод. Приміром, за результатами минулорічного аналізу води в басейні Дніпра (її споживає близько 75% населення України) було виявлено перевищення вмісту нітратів, фосфатів, пестицидів, заліза та інших шкідливих речовин. Одними з основних джерел забруднення є скиди промислових підприємств, а також сільськогосподарське виробництво.
- Недоочищені комунально-побутові стоки, з якими не справляються застарілі водоочисні системи. Стічні води з житлових і громадських будівель, лікарень містять органічні речовини, які можуть спричинити бактеріальне забруднення.
- Зміни клімату (підвищення температури повітря, зменшення опадів) і, як наслідок, обміління та пересихання малих річок, що призводить до зменшення запасів прісної води.
Що і як треба робити?
Вирішення питання забезпечення населення якісною водою — завдання, яке далі відкладати нікуди. Розуміють це і наші чиновники. Міністерство розвитку громад та територій України нещодавно презентувало загальнодержавну програму «Питна вода України на 2022-2026 роки». Вона прийшла на зміну іншій програмі, яка номінально діяла з 2011-го по 2020 рік. За словами глави міністерства Олексія Чернишова, попередня програма була провалена: вона «працювала» уривками, а її реальне фінансування становило лише 13%. На нову програму мають намір виділити 28,5 млрд гривень.
Читайте також: Вода в селах Одеської області: де чистіша — у крані чи в колодязі?
Програмою «Питна вода України на 2022-2026 роки» передбачено будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт водопровідних мереж і каналізації, станцій очищення питної води, створення лабораторій контролю якості питної води та стічних вод. Серйозна заява і робота має бути проведена глобальна. Для цього знадобляться і гроші чималі, і допомога регіональної влади, бо саме вона має підготувати відповідну проектну документацію.
Щоб кардинально змінити ситуацію з водою, необхідно також екологізувати промисловість, сільське господарство і перейти на систему замкнутого водооборотного водопостачання. Це означає, що всі системи необхідно буде обладнати очисними спорудами, які б давали можливість повторно використовувати воду, а не скидати неочищені води в поверхневі водні об’єкти, забруднюючи їх іще більше.
Про це говорять фахівці Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України.
Чи вдасться реалізувати всі плани? Напевно, це можливо. Було б бажання і, звісно, гроші, які будуть спрямовані за призначенням, а не підуть, як кажуть, «у трубу». А фахівців і людей, які прагнуть не допустити катастрофи, що наближається, у нас предостатньо.
Ольга Новікова
