Днями у місті Кілія Ізмаїльського району з аукціону було продано «стару» книгу, яку за новими технологіями виготовив Євген Гостинський. Гроші, отримані від її продажу, пішли на потреби армії. Виходить, що майстер «мобілізував» на захист України своє… хобі?
Євген Гостинський працює головним спеціалістом відділу управління об’єктами комунальної власності Кілійської міської ради. Юрист за освітою, у робочі дні він із головою занурений у документацію, де все має бути чітко. Але вечорами та у вихідні Євген поринає у своє хобі – виготовлення «старих» книг.
Першу книгу «одягнув» у куртку
З книгами Євген дружний з дитинства, все життя багато читає.
— Колись я захоплювався творами про магію, тому весь час шукав таку літературу, — розповідає юрист. — Деякі книги знаходив в інтернеті, але електронний варіант – це не так романтично. Захотілося стару книгу про магію потримати в руках – але де її взяти? Так і народилася ідея самому робити «старі» книги.
Мешканець Кілії почав вивчати, як розвивалося книжкове ремесло, які були технології. В інтернеті знайшов інформацію про те, як зробити власноруч книгу в середньовічному стилі. Вирішив спробувати.
— Для виготовлення книги використовую звичайний папір формату А4, який є у будь-якому магазині канцтоварів, – розповідає Євген. – Щоб папір набув жовто-коричневих відтінків, тобто для створення ефекту «зістарення», його треба опустити у спеціальні розчини. Зазвичай це чай, кава, або можна змішувати. Є різні техніки, проте ніякої особливої «хімії» не потрібно — все доступно. Для виготовлення шкіряної обкладинки підійдуть старі речі. Першу книгу я «одягнув» у свою стару шкіряну куртку. Тож собівартість виробництва невисока, необхідні лише бажання та чимало часу на ручну роботу.
Він із вдячністю приймає від рідних та друзів старі шкіряні речі – зайвими не будуть. Оскільки з перших днів великої війни Євген працює у волонтерській організації територіальної громади Кілії «Захистимо разом», активісти цієї організації також допомогли зібрати речі, які могли стати у пригоді.
Як виготовляються книги?
Коли вже зроблено вибір книги, потрібно підібрати шрифти, ілюстрації.
— Нещодавно робив Біблію, там 1200 сторінок, – розповідає захоплений майстер. – Після етапу зшивання я відклав цю книгу на місяць або навіть два, щоб від неї відпочити – вона мене стомила. Дуже багато часу йде на цю роботу.
Що цікаво, Євген додав до свого варіанту Біблії ілюстрації по тексту – репродукції картин на біблійні мотиви відомих художників.
— Звісно, я не пишу книги від руки, як це робили перші майстри, – розповідає Євген. — Підбираю шрифти, роблю макет, друкую сторінки на звичайному принтері: якщо можна використати сучасні технології, що прискорюють процес, чому б ні? Коли не знаходжу текст українською мовою, то перекладаю. Не знаю, наскільки професійним є мій переклад, але, сподіваюся, гідний. Іноді важко знайти час на своє хобі. Якщо корпіти над книгою щодня, то тиждень піде. Проте щодня знайти вільний час не вдається, тож процес розтягується. Але захоплення допомагає у ці скрутні часи, творчість надає сил. Моє захоплення підтримують батьки, дружина – вона за освітою психологиня. Усім цікаві «старі» книги – їх приємно навіть просто потримати у руках.
Книжки – на аукціон, кошти – на ЗСУ
Перші роботи Євген дарував близьким та друзям. Деякі залишив собі, тому що, на думку книготворця, вони не дуже вдалися. З недавнього часу Євген Гостинський почав виставляти свої книги на аукціон з метою передавати отримані кошти через волонтерський центр «Захистимо разом. ТГ Кілія» на потреби армії.
— Чергова книжечка ручної роботи вже майже готова, – повідомив майстер. — Вона зроблена для аукціону. Думаю, теж швидко, як і всі решта, знайде свого власника і допоможе нашим захисникам. Для мене всі хлопці та дівчата, які боронять Україну, — рідні люди. Продаю книги – допомагаю фронту, допомагаю своїй державі.
На завершення нашого спілкування з майстром ми, звісно ж, спитали про творчі плани на найближче майбутнє. Євген сказав, що мріє зробити Пересопницьке Євангеліє. Адже ця українська Першокнига має для українців колосальне значення, оскільки ще в XVII сторіччі засвідчила прагнення українського народу читати і чути Святе Письмо рідною мовою.
Як відомо, оригінал Пересопницького Євангелія, якому вже понад 460 років, дістають зі сховища лише раз на кілька років. Воно стало незмінним атрибутом усіх президентських інавгурацій, які знала незалежна Україна.
Інформацію щодо аукціонів зацікавлені читачі можуть відслідковувати на сторінці Євгена Гостинського у Фейсбук.
Читайте також:
