Історія

Зруйнований одеський Морвокзал: таємниця його будівництва

Одеський порт — один із найбільших в Україні. Його будівництво почалося одночасно з заснуванням міста - 1794 року. Довгий час місто не мало гідної будівлі морського вокзалу, і з'явилася вона лише у 1968 році.

Нагадаємо, вночі 25 вересня російська ракета знищила готель «Кемпінські-Одеса» на Морському вокзалі Одеси. З 2011 року готель не функціонував і був законсервований, але новий власник мав далекосяжні плани щодо реконструкції готелю і прилеглої до нього території.

Колись пасажирські судна швартувалися біля Військового молу, де стояла невелика двоповерхова будівля, яка виконувала функцію «морських воріт» міста. Пізніше, за радянських часів, коли зросла популярність подорожей Кримсько-Кавказькою лінією, у чорноморських містах стали будувати морські вокзали. Не стала винятком і Одеса.

Проект морвокзалу в Одесі 1952 року

Перший проект одеського морського вокзалу виник на початку 1950-х років. Будівля, проект якої пропонували архітектори, скоріше, нагадувала палац: вежа зі шпилем, колонада та інші елементи «палацової» архітектури. Проте з якихось причин морвокзал за цим проектом так і не збудували, а коли до влади прийшов Хрущов, проект взагалі здався надто претензійним. Всіх первісних «архітектурних надмірностей» без жалю позбулися, і майбутня будівля набула зовсім іншого вигляду. Однак і тут до будівництва не дійшло — проект знову змінили.

Проект морського вокзалу 1958 року

Нарешті, у 1960-х роках архітектори Головін та Кремляков створили свій проект майбутнього морського вокзалу. Тепер будівля стала схожою на величезний пасажирський лайнер, що «пришвартувався» майже біля підніжжя Потьомкінських сходів. Для його будівництва використовували виключно залізобетон та скло. Масивну споруду будували без фундаменту — її встановили на потужні дерев’яні палі, які «увігнали» прямо на морське дно. Крім цього, на 70 метрів було подовжено Новий мол.

Будівництво морвокзалу в Одесі

У 2016-2018 роках біля будівлі морського вокзалу з’явився новий кінетичний фасад. Його обробили кількома тисячами металевих пластин, які рухаються під час подиху вітру і створюють «ефект хвилі».

Джерело: uc.od.ua

Читайте також:

Ірина Сорокіна

Начинала свою деятельность в далеком 1989 году корректором в редакции «Вечерней Одессы». Через несколько лет стала литературным редактором, работала во всеукраинском журнале «Пассаж». И наконец, доросла до корреспондента газеты «Одесская жизнь». Моя журналистская «парафия» — материалы по культуре и истории.