Ось уже пів року суботній ранок на Думській площі починається з пікетів одеситів біля будівлі мерії. Сюди приходять матері та вдови загиблих бійців, люди, чиї рідні та близькі захищають нас сьогодні на фронтах. Вони вимагають збільшити фінансування допомоги ЗСУ з міського бюджету, протестують проти «безглуздих тендерів». Чи принесли мітинги на Думській реальні результати, дізнавалося «Одеське життя».
Мільйони для суду, ялинок і квітів
Катерина Ножевнікова
Усе почалося з того, що в серпні минулого року міськрада вирішила виділити 106 мільйонів гривень на ремонт будівлі Київського районного суду. Треба віддати належне — не всі депутати підтримали це рішення. А голова бюджетної комісії Олексій Потапський заявив, що на наступному засіданні запропонує зняти фінансування цього об’єкта та перерозподілити кошти на одну з військових частин.
Була обурена скандальним тендером і керівник благодійного фонду «Корпорація монстрів» Катерина Ножевнікова. З початку повномасштабної війни вона активно допомагає нашим захисникам, і про потреби бійців знає не з чуток. Волонтерка заявила, що виходить на Думську площу на одиночний пікет проти неприпустимої під час війни витрати мільйонів із міського бюджету.
Незабаром до неї приєдналися сотні небайдужих одеситів. Виходили навіть ті, хто ніколи раніше в протестних акціях не брав участі, вважаючи це марним. Тим паче що фінансуванням ремонту суду міська влада не обмежилася. Зокрема, планували «вбухати» шість мільйонів гривень в озеленення міста — висадити ялинки та квіти. А оскільки під час воєнного стану масові мітинги в Україні заборонені, протестувальники назвали свої пікети «Кава на Думській».
Про «красиві фрази» та підтримку Кіпера
Алла Засухіна
Міська влада, як водиться, протестні акції ігнорувала.
— Мер вийшов один раз. Це було у вересні — якраз тоді Катя Ножевнікова написала, що їде на Донбас, — згадує активістка протестних акцій Алла Засухіна. — Він вибрав одну маму загиблого героя і запросив її на бесіду. Сказав, що з усіма розмовляти не буде. Коли вона вийшла з мерії — сказала, що говорити було ні з ким і ні про що. Як завжди — дуже багато води і красивих фраз.
Тим часом мітингувальників підтримав голова Одеської військової адміністрації Олег Кіпер. Недоречні під час війни витрати на ремонт суду й озеленення міста він зажадав скасувати. І звернувся із запитом до мера Труханова розібратися в «доцільності витрачання бюджетних коштів на ці цілі».
Потрібна прозорість і підзвітність
Дмитро Казмірчук
Ще одним результатом «Кави на Думській» стало створення при ОВА робочої групи «Прозорість і підзвітність». За словами члена комісії, учасника протестних акцій біля міськради Дмитра Казмірчука, її засідання відбуваються щотижня. Розглядають тут обґрунтованість проведення публічних закупівель. І в разі потреби — ухвалюють рішення про перевірку тендерної документації Держаудитслужбою. А якщо буде потрібно, за її результатами скеровують матеріали до правоохоронних органів.
Запропонували долучитися до роботи групи і Катерині Ножевніковій.
— Катя, коли йшла на комісію, думала, що буде, як завжди — ні про що, — ділиться Алла Засухіна. — І була дуже здивована, що там розбирали конкретні тендери, вимагали звітність від усіх голів міських і сільських рад. Тобто в ОВА справді працюють в цьому напрямку. В області ситуація краща, ніж у місті. А в Одесі, таке враження, що це нікому не потрібно. Або — все в схемі.
За інформацією Дмитра Казмірчука, в результаті роботи групи «Прозорість і підзвітність» з жовтня по березень в Одеській області на тендерах вдалося заощадити 509 мільйонів гривень. Ця сума була повернута в бюджет на більш актуальні потреби. Насамперед — на підтримку наших воїнів.
Про допомогу ЗСУ та звіти мера
Одеська міськрада відреагувала на протестні акції одеситів тільки через місяць. Скандальний тендер «на ялинки» було все-таки скасовано. До того ж практично щодня в мерії стали проводити зустрічі з військовими — щоб обговорити їхні потреби. Після масових протестів одеситів уперше через півтора року війни почали робити закупівлі для оборони: дрони, прилади нічного бачення, тепловізори, лазерні указки, позашляховики.
У листопаді після перегляду статей витрат муніципальний бюджет виділив на допомогу армії 1,2 мільярда гривень.
Про свою допомогу ЗСУ мерія подає звіти на офіційному сайті. Але, на думку Алли Засухіної, релізи ці не надто переконливі.
— Наприклад, мер Луцька щомісяця робить звіти у себе на сторінці у Фейсбуці. Там у таблиці все дається за найменуваннями: чим допомога була надана, ціна за одиницю, скільки було закуплено, яка сума витрачена. Усе конкретно. А в нас зараз міськрада відвезла військовим тисячу дронів. На яку суму їх купили, скільки грошей списали? У нашого мера теж є сторінки в соціальних мережах. А коли немає прозорості та звітності, долають різні думки, — зізнається активістка. — Довіри до влади, за великим рахунком, немає.
Результат є: чи можливо більше?
Петро Обухов
— Певний результат пікетування є, — вважає Дмитро Казмірчук. — Труханов під тиском громадськості виділив на допомогу ЗСУ за останні пів року більше, ніж за півтора року війни: мільярд гривень проти 400 мільйонів.
Згодна з ним і Алла Засухіна.
— Звичайно, реальний ефект є, — підтверджує активістка. — Раніше на допомогу військовим виділялося 6% від бюджету. За останніми даними — 9%. Хоча це, звісно, за великим рахунком, — нісенітниця. Вимоги тих, хто виходить на пікети, — 20% бюджету мають бути спрямовані на потреби ЗСУ.
Водночас за словами депутата міськради Петра Обухова (він, до речі, теж виходив на «Каву на Думській» і голосував проти тендера на ремонт суду), після того, як у міст забрали податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), можливість допомагати армії значно зменшилася. Якщо раніше певна частина податку спрямовувалася в громаду, де зареєстрована військова частина, то зараз цими коштами для допомоги військовим вона скористатися не зможе. Військовий ПДФО надходить до держбюджету. І закупівлі всього необхідного для армії мають здійснюватися централізовано.
— Тому скільки б народу не вийшло на пікет, у бюджеті грошей більше не з’явиться, — пояснює Обухов. — Звісно, можна знайти в бюджеті якісь видатки, від яких допустимо відмовитися. Але там суми вже зовсім невеликі будуть. До того ж на цей рік близько 100 мільйонів гривень розподілено на допомогу мешканцям зруйнованих квартир, близько 300 мільйонів витратимо на облаштування та ремонт сховищ.
«Це — гра в довгу»
У березні депутати в бюджетній комісії одноголосно проголосували проти виділення коштів на ремонт Київського суду. А Одеса наочно продемонструвала всій країні, що виходити на пікети і вимагати від влади, яку ми самі ж обрали, справедливих рішень — цілком реально.
Одесити ж на «Каву на Думській» виходять, як і раніше. І не тільки матері та дружини українських бійців. Серед пікетувальників міськради, за словами Алли Засухіної, останнім часом з’явилися зовсім молоді хлопці — 17-18 років. І це не може не тішити. До того ж із грудня щонеділі активісти проводять акції і біля обладміністрації.
— Хотілося б, щоб було мінімум 500 осіб — дві тисячі, — ділиться Алла. — А якщо буде п’ять тисяч, влада всерйоз буде з нами рахуватися.
— Тут головне — тримати стрій. Це гра в довгу, — не приховує Дмитро. — І якщо забудеш, де фронт, — він опиниться там, де зараз тил.
