В Європі правила опіки над дітьми набагато суворіші, ніж в Україні. Крик на дитину, чи штовхання можуть стати приводом для вилучення її у батьків. Розповідаємо, як біженцям з України адаптуватися і запобігти ризику втратити дитину.
З початком війни багато українських сімей змушені були покинути свої домівки, рятуючись від небезпеки в країнах Європейського Союзу. Однак нове середовище принесло українським біженцям не лише нові можливості, а й виклики.
Одним із таких європейських «сюрпризів» стали соціальні служби, які діють за значно жорсткішими правилами щодо догляду за дітьми, ніж в Україні. Частина біженців зіткнулася з ситуацією, коли соціальні працівники навідувались додому через «неналежний» вигляд дітей.
Ми поспілкувалися з екскерівницею служби у справах дітей в Одесі, щоб розібратися, які правила диктують соцслужби Європи, чому вони можуть прийняти радикальні рішення і як українським біженцям адаптуватися до умов нової країни.
Юлія Нікандрова
Що вважається неприйнятним у ЄС?
Європейські соціальні служби діють за принципами суворого захисту прав дитини, і поведінка, що у деяких українських родинах вважається нормальною, може стати підставою для вилучення дітей із сім’ї.
Юлія Нікандрова, екскерівниця служби у справах дітей в Одесі, яка обіймала цю посаду майже п’ять років, пояснює, що будь-яке домашнє насильство, навіть легке штовхання або крик, у країнах ЄС можуть вважатися серйозним порушенням.
«Якщо ти б’єш дитину і потрапляєш у поле зору соціальної служби та поліції, а вони працюють разом, твою дитину заберуть 100%. А якщо дитина поскаржиться, що її б’ють, 90%, що її заберуть», — зазначає Нікандрова.
Ідеться про побутові речі, які в Україні іноді вважають звичними, наприклад ляпас або різкий тон у вихованні. У таких країнах, як Німеччина, Швеція, Норвегія, навіть невелике фізичне чи емоційне насильство викликає увагу суспільства та відповідних служб.
Читайте також: Багатодітна мати: «впевнена, що в Україну не повернемося»
Недогляд за дитиною як причина втручання
Ще одна розповсюджена причина — недогляд. Якщо дитина ходить до школи у неохайному одязі або не має з собою їжі, вчителі та соціальні працівники можуть звернутися до батьків. Це навіть може стати приводом відвідати місце, де мешкає сім’я, щоб оцінити, чи задоволені потреби дитини.
Європейські соцслужби можуть перевірити наявність продуктів у холодильнику, одягу і навіть навчальних матеріалів для розвитку дитини. Юлія Нікандрова додає, що для соціальних служб абсолютно неважливо, що родина має низькі доходи та чи є в них можливості.
«Вони готові допомогти, але за умови постійного контролю», — коментує експертка.
Як уникнути вилучення дітей?
Основне, що радить Юлія Нікандрова, — це суворо дотримуватися правил країни перебування і бути уважними до потреб дітей. Якщо ж сім’я потрапила під увагу соціальних служб, панікувати не варто, але важливо адекватно реагувати, надавати всю необхідну інформацію та уникати будь-яких дій, що можуть свідчити про нехтування потребами дитини.
Співіснування в іншій культурі вимагає від українців формування нових звичок, які для європейців є базовими. Це допоможе не лише уникнути непорозумінь, але й зберегти стабільність і безпеку сім’ї за кордоном.
Повне інтерв’ю з Юлією Нікандровою дивіться на нашій сторінці в YouTube.
Читайте також: Українці за кордоном: які обирають країни та як адаптуються до нового життя
