Одеса — місто, що читає. Недарма саме тут було створено першу в Україні публічну бібліотеку. У ці дні вона відзначає своє 195-річчя. І серед ювілейних урочистостей запросила на свято книги найменших читачів. Яку літературу видають сьогодні для наших дітей, якою вона має бути, та що читає дітвора, дізнавалося «Одеське життя».
Пливи, «Барабулько»!
На столах старовинної читальної зали — яскраві дитячі книжки з фонду бібліотеки. Познайомившись із ними, діти та батьки зможуть надалі брати їх почитати. Дітлахи гортають книжки, можуть помалювати та спробувати зробити аплікації. А головною подією свята стала весела театралізована презентація першого номера дитячого журналу «Барабулька» — із загадками та призами.
Його авторами стали одеські дитячі письменники Любов Купцова, Галина Верд, Інна Іщук, Олексій Надемлинський, Олександр Макаров, Артур Суханов. Склав для дітвори вірші-загадки про звірів і директор Одеського зоопарку Ігор Бєляков. Навіть знаменитий Ігор Потоцький, чиї книжки перебувають сьогодні в зібраннях Національної бібліотеки Франції, бібліотек університетів Гарварду та Берклі, помістив у «Барабульці» свої вірші.
А ще тут є розмальовки, кросворди, ребуси, викрійки масок для героїв казок, сторінки волонтера та українознавця. Загалом, нудьгувати юним читачам не доведеться.
Назву делікатесної чорноморської рибки-барабульки носить й об’єднання дитячих письменників Одеси. Створив його Володимир Рутківський — чудовий дитячий письменник, який, на жаль, кілька років тому пішов із життя. Саме він свого часу і запропонував видавати журнал для дітей.
— Він навіть написав гімн «Барабульки», — розповідає керівник секції дитячої літератури Інна Іщук, яка в наш непростий час домоглася таки видання часопису. — І перший журнал присвячений Володимиру Рутківському.
Про купальські скарби та славу козацьку
Більшість героїв книжок Інни — звірі та птахи. Є серія казок про дітей, яким допомагають стати кращими саме їхні домашні улюбленці. А крім веселих книжок для малечі, у письменниці видано три пригодницькі повісті для старших дітлахів. Одна з останніх — «Королева купальських скарбів». Читаючи її, дітвора побуває в чарівній країні, де розмовляють звірі, вирушить у веселі мандрівки, і навіть злітає на Місяць.
Найкращим українським дитячим письменником Інна вважає Володимира Рутківського.
— Володимир Григорович був патріотом України. Саме він підняв у дитячій літературі героїчну тему української історії. Багато працював в архівах, — розповідає Інна Іщук. — Так з’явилася книжка «Сині Води» — про першу в історії поневолених народів переможну битву об’єднаного українсько-литовсько-білоруського війська з татарською ордою. Внаслідок чого, українські землі здобули незалежність. А доблесному князю Боброку в запеклому бою допомогли троє підлітків.
Цей роман був нагороджений премією Книга року BBC. Він став першою й останньою Книгою року, написаною для дітей.
Історико-пригодницька тетралогія Рутківського «Джури» присвячена вихованню юного покоління на козацьких традиціях. За неї письменник був удостоєний Національної премії України імені Тараса Шевченка. Сьогодні книга увійшла до обов’язкової шкільної програми з літератури.
Повість-легенда «Сторожова застава» здобула премію імені Лесі Українки, яку присуджує Кабінет міністрів. За її мотивами було знято, на думку Інни, найкрутіший дитячий український фільм. Фентезі про сучасного школяра Вітю, який через портал часу потрапляє в минуле — на тисячу років назад за часів билинних богатирів, дивляться сьогодні в різних країнах світу.
Весело і чесно про маленьку відьму
На думку Олексія Надемлинського, література для дітей має бути доброю і веселою. «Чорнухи» вони ще в житті встигнуть сьорбнути. Дитинство має бути — навіть попри війну.
— Я виступав перед дітьми-біженцями з Донбасу, — згадує письменник. — І, попри все, що їм довелося пережити, вони залишалися дітьми. Один хлопчик почав розповідати, як свистить снаряд танка, як свистить міна міномета. Тобто він видав мені «курс молодого бійця» і при цьому залишився дитиною.
Й обов’язково – для дітей треба писати чесно. Вони відчувають брехню. Якщо з дітьми починаєш сюсюкати або хоч один раз їм збрешеш — вже тобі віри не буде.
Остання книжка Олексія Надемлинського — містична казка «Маленька відьма та КІР».
— Якщо вкласти її зміст у кілька рядків — це історія про те, що було б, якби дівчинка 12 років з’ясувала, що вона відьма за народженням, — каже Олексій. — І на неї чекає вибір, а все наше життя вибір — життя звичайної людини або відьми.
Дівчинка вибрала побути відьмою. Обзавелася друзями. В її свиті опинилися КІР — кіт розумний, домовик, коловерша — помічниця відьом.
— Книжка вийшла про душевну самотність дівчинки. Вона знайшла таку ж самотню людину, яка творила зло, сама цього не розуміючи, — розповідає письменник. — Я намагаюся не дуже негативних героїв для дітей робити. Тобто якщо вони негативні, це, скоріше, через незнання всіх обставин. А між справою — вони врятували світ.
Про книжки для верхньої полиці та слова, які пам’ятають усі
Зараз Олексій працює в дитячій бібліотеці — універсальному читальному залі на Європейській, 67. Діти, за його словами, сюди приходять постійно.
Літературні вподобання — найрізноманітніші. Особливо затребувані сьогодні нон-фікш — популярна нехудожня література — та комікси. Мають попит серії — наприклад, дівчача «Клуб червоних кедів» іспанської письменниці Ани Пунсет.
На успіх приречені й книжки про сучасних дітей — юним читачам цікаво про себе прочитати.
— Зараз з’явилося багато підліткової проблемної літератури — припустимо, про дівчинку, яка впоралася з проблемою зайвої ваги. Деякі з них я рекомендую бібліотекарям спочатку показати батькам. Були вже прецеденти книжок для підлітків із майже ненормативною лексикою, — зазначає Олексій. — А такий собі Єгор Бенкендорф написав серію книжок про ігри нашого дитинства. Дві книжки — нічого. А третя може просто бути небезпечною. Начебто, як жартома — але дитина може це сприйняти як керівництво до дії. Наприклад: наїжся льоду, щоб не піти до школи; якщо хочеш, щоб бахнуло, засунь у багаття шматок шиферу. Я цю книжку на самий верх поставив. І іноді думаю: чому сьогодні немає цензури?
Найкращим дитячим українським письменником Надемлинський теж вважає Володимира Рутківського. Найкращими книжками — «Джури» та «Гості на мітлі».
— Він міг знайти, чим зачепити читача, — каже Олексій. — Причому, одна фраза могла зачепити різних людей. Коли почалася війна, мені чомусь згадалися слова зі «Сторожової застави»: «Ми на своїй землі вистояли».
Спадкоємець одеської літературної школи
Одеса — місто літературне. І, юне покоління, має намір продовжувати цю чудову традицію. Разом із дорослими письменниками свою першу книжку українською мовою під час свята в бібліотеці презентував Микита Герус — шестикласник Решильєвського ліцею. Щоправда, він називає її «псевдо книжкою» — вірші Микити редактори все ж відкоригували.
Вірші він пише з п’яти років — про все на світі: про Одесу, природу, котиків, сім’ю, хобі, мистецтво. А зараз, до того ж почав писати прозу.
— Зараз у мене йде фантастична повість-казка «Юлій — синій кіт». У ній коти можуть літати, думки читати. Друга повість — «Коробка з кошенятами», там я розповідаю, як у нас з’явилися кошенята. Дуже зворушлива історія, заснована на реальних подіях. Потім ще пригодницька — «Допомога на вихідних». Теж ґрунтується на реальних подіях, але я там стільки всього напридумував — пригоди, щоб посміятися.
Герої повістей Микити — його однолітки. Є в них і чарівники — хтось добрий, хтось злий. Страшилок юний літератор не пише. Зате складає роман на ліричну тему.
— Там події відбуваються в 19 столітті. Сюжет ґрунтується на тому, що один чоловік зустрічає дівчину. Дівчина дуже дивна, але він у неї закохується. Потім йде розвиток, і виявляється, що вона дочка Люцифера, — ділиться своїми творчими планами Микита. — Далі я ще не придумав. Кінець, я думаю, буде драматичним — як у «Піковій дамі» Пушкіна.
Найулюбленіші письменники Микити — Тарас Шевченко, Олександр Пушкін, Антуан де Сент-Екзюпері та Володимир Рутківський. Тож у літературному смаку юному письменнику не відмовиш. А ми з нетерпінням чекатимемо творів нового одеського літератора.
Де придбати книгу для дитини?
Спеціалізованого магазину дитячої книжки в Одесі немає. Зате є «Книгарня кав’ярня» на Європейській, 77. Її господиня Галина Дольник, за словами Олексія Надемлинського, знає всіх українських письменників і книговидавців. Тож, якщо потрібно замовити книжку, видану в Україні, звертайтеся до пані Галини.
Читайте також: