Термін посівної озимої пшениці на Одещині вже стартував, але через відсутність вологи перебуває на паузі. Близько 3% аграріїв ризикнули засіяти зерно в суху землю, і зазнали втрат у межах десяти тисяч гектарів озимого ріпаку. Про це повідомила керівник департаменту аграрного продовольства ОВА Алла Стоянова.
Ризикнули сіяти озиму пшеницю за планом
Не минула необхідність посіву озимої пшениці та землеробів одного з найпівденніших сіл Одещини – Долинське, що у Ренійській громаді. Попри те, що поля продовжують осушувати гарячі буджацькі суховії, 28 вересня трактори ТОВ «Долинське Нова» вийшли у поле.
— Роботи були заплановані, і, попри посуху, ми все ж таки вирішили не зупиняти посівні роботи та діяти за своїм планом, — повідомив директор підприємства Валентин Салі. – Прогноз погоди обіцяє опади – дуже розраховуємо на це. На старті посівної ми плануємо засіяти озимими перші 275 га землі, що становить приблизно 20% від запланованих на осінь робіт. Ці поля не зрошуються, вся надія лише на сприятливий клімат.
Модернізація системи зрошення полів
Слід сказати, що фахівці ТОВ «Долинське Нова» далеко не завжди покладаються на милість небес. Це підприємство, яке взяло старт у Ренійському районі у 2018 році, одним із перших у громаді зробило ставку на розвиток зрошення. Почали з того, що вклали кошти в реанімацію помпової станції Долинське, яка бере воду з озера Кагул. Старе обладнання було енергоємним: це настільки підвищувало собівартість води, що можна було «вилетіти в трубу». Поставили нове обладнання, тим самим здешевивши воду майже на 50%.
Першого року поля кукурудзи, яку вирощували на краплинному зрошенні, дали рясний урожай.
Супутникам з орбіти видніше
Але зрошення – не єдина складова успіху. ТОВ «Долинське Нова» першим у Ренійській громаді запровадило систему дистанційного контролю за сільськогосподарськими угіддями за допомогою програми Cropio – це система супутникового моніторингу посівів, яка здійснює контроль за станом полів, рівнем вегетації посівів, вмістом поживних речовин, вологістю ґрунту, температурою та багатьма іншими параметрами. . Що дає можливість прогнозувати та планувати сільськогосподарські операції.
Як повідомила директор департаменту аграрного продовольства Алла Стоянова, проводилося дослідження і в масштабах області: «Згідно з ним, у двометровому шарі немає вологи. Щоб умови були сприятливими, має бути глибинна волога і має бути волога з опадів. Коли глибинна та поверхнева волога з’єднуються, можна говорити про умови для посівної. Цих умов в Одеському регіоні сьогодні немає».
За прогнозами – сім років посухи
Нині у департаменті розглядають два сценарії посівної.
Якщо протягом двох тижнів випадуть хоча б мінімальні опади, то продовжиться посівна.
Якщо опадів не буде, очікувати якихось навіть середніх показників у 2024 році не доводиться.
Згідно з прогнозами кліматологів, сім із наступних десяти років в Україні будуть посушливими. У такій ситуації працювати можуть лише ті господарства, де є зрошення чи вологозберігаючі технології, — зауважила Алла Стоянова.
Коментар досвідченого аграрія з Болграда
Сергій Сакали, агроном, ветеран АПК
Всім привіт із Болградського району! За даними метеостанції, у Болграді на 24 вересня середньодобова температура повітря становила +23 градуси, а середньодобова температура ґрунту на глибині 10 см – 25,2 градуса! За агрономічними нормами початок сівби озимих треба починати при середньодобовій температурі повітря +17 і нижче, а посів у сухий ґрунт – при температурі на глибину посіву насіння (5 – 6 см) 11 – 12 градусів і нижче.
При цій температурі припиняються мікробіологічні процеси псування насіння. Судячи з прогнозів, з другого жовтня можуть настати сприятливі терміни сівби озимих за температурою повітря, але не за температурою сухого ґрунту. Хочу нагадати, що 1 мм дощу промочує сухий ґрунт на глибину 0,5 – 0,6 см. Якщо випаде навіть 8 – 10 мм опадів, ґрунт промокне на 5 – 6 см. Якщо ми посіємо, озиме насіння потраплять на межу сухого та вологого ґрунту. Через 2-3 дні від такої вологи та слідів не залишиться. Насіння ж може спровокуватися на зростання — і загине без вологи. Пам’ятаю, 1982 року така ж осінь була суха. З 17,6 тисячі гектарів посіяних у районі озимих культур до збирання збереглося лише 2,6 тисячі гектарів пшениці та 0,6 тисячі гектарів ячменю — решта загинула. І основна причина таких втрат – ранній посів у сухий ґрунт.
Читайте також:
- Одещина першою в Україні закінчила збирання врожаю ранніх зернових
- Молодший брат кавуна херсонського: одеські фермери зібрали солодкий урожай (фоторепортаж)
- Урожай великий, але якою буде ціна хліба?
