Колонізацію Буго-Дністровського межиріччя українці розпочали ще за часів раннього середньовіччя, коли ці землі перебували під владою Османської імперії.
Козацькі назви на землях Одещини
З ліквідуванням Запорізької Січі у 1775 році козаки перебиралися на південь, засновували нові поселення, розвивали ремесла. Так на Дністрі оселилися не менш як 400 козаків з сім’ями, у 1760-му в пониззі Бугу – 500. Влаштовували козаки свої зимівники й обабіч річки Кучурган та на степових просторах. Завдячуючи зусиллям запорожців, Північне Причорномор’я щоразу більше українізувалося.
На землях, вже загарбаних у турків росією з допомогою козаків, економічно-господарська діяльність спиралася на міцний український фундамент.
За інформацією краєзнавця з селища Велика Михайлівка Вілена Ірвиса, досі збереглася велика кількість козацьких топонімів. Це хутори Гетьманський, Козака, Богуславка, Веселий Кут, Три криниці тощо. Свідченням присутності козаків є їхні поховання.
Козацькі хрести поряд із могилами сьогоднішніх героїв
Село Розалівка. Козацький цвинтар
Видатні козацькі цвинтарі — це не місце жалоби, це подих історії, про яку ми навіть не здогадувались.
І сьогодні де-не-де на сільських кладовищах Великомихайлівщини бовваніють козацькі хрести, вирізані з ракушняку. Вони збереглися у селах Новопетрівка, Тростянець, Анастасіївка, Полєзне, Новоселівка. Дуже багато поховань часів козаччини є у Василівці, Степанівці, Розалівці (цвинтар поруч із церквою 1797 року), Гірському (на старовинному кургані збережено декілька старих могил) Роздільнянського району.
Один з найцікавіших — цвинтар у невеликому селі Кошарка Захарівської громади. Дослідникам вдалось розпізнати поховання як українські козацькі, так і німецьких колоністів, які відрізняються за формою хрестів. Іноді серед цих пам’яток трапляються справжні шедеври лапідарного мистецтва каменотесів.
Неймовірні козацькі цвинтарі можна зустріти в Балті, Загніткові, Коханівці, Демидівці та багатьох надкодимських селах.
На превеликий жаль, у нинішній російсько-українській війні гинуть нащадки волелюбних козаків: молоді свідомі патріоти. Новітніх Героїв, які віддали життя за Україну, з усіма військовими почестями хоронять на сільських кладовищах. І можна бачити, як на старих некрополях, поряд з прадавніми похованнями, майорять жовто-блакитні стяги. Знамена, під якими споконвіку йдуть у бій мужні захисники, проливаючи кров за рідну землю, мову, віру, свої родини, свою країну.
