Ключові моменти
- 25-та Чапаєвська дивізія захищала Одесу й Севастополь, воюючи до повного знищення у 1942 році.
- Василь Чапаєв став одним із головних міфологізованих героїв СРСР, значною мірою завдяки роману Фурманова та фільму братів Васильєвих.
- У дивізії служили майбутні легенди: Сидір Ковпак, Іван Панфілов, Маврикій Слєпньов, Олександр Беляков та інші.
- Дмитро Інґлезі — купець, корсар, меценат і міський голова Одеси, який відіграв ключову роль у розвитку торгівлі, медицини, освіти та порто-франко.
- Перейменування на «Інґлезі» у 2016 році відбулося в межах декомунізації, а спроби повернути стару назву у 2020-му суд не підтримав.
Чапаєв і його дивізія
Поголошували, що колись вийшов тритомник військових мемуарів комдива Чапаєва. Початок його спогадів був таким:
«Я вийшов із штабу, скочив на коня й поскакав. Дорога була довгою. Стукотіли копита: цок, цок, цок, цок…». І так усі три томи.
Зрозуміло, що це анекдот із серії «про Чапаєва» — один із сотень, популярних у 1970–80-х роках, коли пів години підряд могли розповідати жарти про Штірліца чи Чапаєва.
Впевнений, що зараз, через пів століття, далеко не всі можуть сказати бодай щось про цих персонажів. А ми сьогодні, хоча б коротко, нагадаємо про героя сторічної давнини Громадянської війни, «легендарного» червоного комдива Василя Чапаєва — хоча б для того, щоб пояснити походження назви одеської вулиці на честь «його» дивізії.
Так, була така — 25-та стрілецька Чапаєвська дивізія — військове формування РСЧА в період Громадянської та Другої світової воєн. На 22 червня 1941 року вона дислокувалася в Болграді та тримала свій рубіж цілий місяць, після чого була змушена відступити за Дністер.
У серпні 1941 року її включили до складу Одеського оборонного району. Після завершення оборони Одеси дивізію перевели до Севастополя. Вона захищала його до трагічного падіння оборони. У липні 1942-го дивізія фактично загинула, і наприкінці місяця її офіційно розформували. Прапори дивізії були затоплені в Чорному морі.
Як бачимо, наявність такої назви вулиці в Одесі була цілком обґрунтована — це назва, заслужена кров’ю. Перейменування на «Інґлезі» було здійснено 2016 року в межах декомунізації, особистим рішенням тодішнього губернатора Одеської області Михеїла Саакашвілі.
Пізніше, у 2020 році, мер Одеси Труханов оголосив, що історико-топонімічна комісія вирішила повернути вулиці попередню назву — «25-ї Чапаєвської дивізії». Однак суд це рішення не підтримав.
Чапаєвською дивізія стала 4 жовтня 1919 року — через місяць після того, як у бою загинув її командир Василь Іванович Чапаєв. Народився він 1887 року в селі під Чебоксарами у багатодітній сім’ї потомственного теслі, за національністю — мордвин.
Батьки хотіли, щоб він став священником, але сталося інакше: Василь пішов військовою дорогою. Академій не закінчував, але в військовій справі розумівся, хоч і не на рівні великої стратегії. Під час Першої світової майбутній комдив дослужився до фельдфебеля та отримав три «георгіївські хрести», а в червоних заслужив орден Червоного Прапора.
У роки після Громадянської війни влада СРСР відчула необхідність створення пантеону культових героїв — командирів бригад і дивізій. Ми вже говорили про Щорса, Котовського, Лазо…
Кіношний Чапаєв і справжній
Так сталося і з Чапаєвим. Але він прославився особливо, адже його колишній дивізійний комісар Дмитро Фурманов після війни став письменником і створив роман «Чапаєв». Після цього класики радянського кіно — брати Васильєви — зняли за ним однойменний фільм у 1934 році.
Зазвичай екранізація слабша за книжку, але бувають винятки — наприклад, «17 миттєвостей весни». Так само було і з «Чапаєвим»: роман був посередній, а фільм — справді блискучий.
На радянську публіку фільм справив величезне враження. Діти гралися «в Чапаєва». На першому Московському кінофестивалі 1935 року фільм визнали шедевром. Він був зроблений строго в ідеологічних рамках.
«Кіношники» створили образ простого, природно обдарованого, але наївного чоловіка, який до зустрічі з комісаром-більшовиком не знав, як «правильно» жити. Під керівництвом партії герой «розвивається», починає висловлювати тактично грамотні думки й, якби не загинув, напевно став би радянським маршалом.
Створюючи образ Чапаєва, змінили навіть його прізвище: справжнє — Чепаєв. Так він і підписувався. Подібні «корекції» робили й інші письменники (наприклад, Мересьєв перетворився на Маресьєва).
Після фільму родині героя оформили нові документи вже з «кінною» версією прізвища. Двоє синів Чапаєва стали військовими; донька, що померла 1999 року, займалася популяризацією імені батька.
Обставини загибелі Чапаєва невідомі. У ніч на 5 вересня 1919 року близько 300 білоказаків напали на штаб його дивізії на правому березі Уралу. Штаб розгромили, хоча червоні переважали утричі. За однією версією — через раптовість, за іншою — через пияцтво й недбалість командирів.
Вважається, що Чапаєв загинув під час спроби переплисти Урал. Але місцеві стверджують, що у вересні це нереально — вода крижана, течія надто сильна.
Що було б із Чапаєвим, якби він вижив — невідомо. Його наступник Іван Кутяков був розстріляний як «ворог народу». Багатьох героїв Громадянської, які стали маршалами, репресували. А загиблий Чапаєв залишився «зручним» героєм.
- Корисне посилання: Повний список старих та нових назв вулиць Одеси (на жовтень 2025 р.)
Спадщина Чапаєва
Ось імена «неординарних» людей, чий шлях почався в 25-й дивізії:
— Сидір Ковпак — партизанський командир, генерал-майор, двічі Герой СРСР.
— Іван Панфілов — командир стрілецької дивізії, Герой СРСР.
— Маврикій Слєпньов — льотчик Полярної авіації, один із перших Героїв СРСР.
— Олександр Беляков — льотчик-штурман, учасник рекордних перельотів Москва — Камчатка — острів Удд і Москва — Північний полюс — Ванкувер.
Було в Одесі й вулиця Генерала Петрова — на честь Івана Петрова, який командував 25-ю Чапаєвською дивізією. Тепер вона названа на честь Героя України Євгена Танцюри, який загинув у боротьбі проти російських загарбників у 2022 році.
В Одесі лишається провулок Онилової — на честь кулеметниці дивізії Ніни Онилової (її називали Анкою-кулеметницею). Вона — одеситка, вихованка дитячого будинку. Під час оборони Севастополя, будучи пораненою, вона продовжувала бій, поки не була поранена вдруге. Померла 8 березня 1942 року. Звання Героя СРСР отримала посмертно. Нині є петиція перейменувати провулок на честь одесита Юрія Слепченка, який загинув у війні з російським нацизмом.
Дмитро Інґлезі: пірат, меценат, мер
Тепер вулиця носить ім’я Дмитра Спиридоновича Інґлезі. Він — грецький моряк і корсар, хліботорговець, міський голова Одеси (1818–1821). Народився близько 1771 року на острові Кефалонія. За родинним переказом, його рід походив від англійського баронета Вільяма Брауна, який переселився на Кефалонію у XVI столітті. Прізвище походить від грецького «Інглезос» — «англієць».
Після смерті батька Дмитро з дядьком переїхав у Таганрог. У 1787 році, з початком війни Туреччини проти Росії, він став волонтером російського флоту, озброїв власний корабель і став капером. Він завдав значних збитків турецькому флоту й отримав орден Святого Володимира IV ступеня.
Після війни пішов зі служби у чині капітана. У 1805 році відкрив торговий дім в Одесі, став купцем 1-ї гільдії. Був членом Одеського комерційного суду, будівельного комітету, жертвував значні кошти на шпиталь, церкву, грецьку громаду, боровся з епідеміями, допомагав місту під час неврожаю.
У XIX столітті греки шість разів очолювали Одесу, що свідчило про їхній вплив. Інґлезі став міським головою «за бажанням усіх громадян».
Він був причетний і до створення порто-франко, закупівель хліба під час голоду, розвитку інфраструктури та благоустрою міста. Обороти його фірми у 1830-х роках сягали 2 мільйонів рублів на рік.
Помер цей справжній патріот Одеси 1846 року. В Одесі.
Читайте також:
- Чому вулицю Жуковського в Одесі перейменували на Караванського (відео)
- Провулок Анатра: історія родини, яка будувала в Одесі літаки
- Провулок Псковський став Опішнянським: як з Одеси виганяють «російський дух»
Валерій БОЯНЖУ, Херсон—Одеса
