Ключові моменти
-
На Одещині запрацював перший в Україні польовий морг для ідентифікації загиблих військових.
-
Експерти вже опрацювали понад 2700 тіл українських захисників.
-
Російські війська навмисно нівечать тіла, ускладнюючи роботу судмедекспертів.
-
Частину полеглих досі не вдалося впізнати — їх ховають під номерами для подальшої ідентифікації.
З якою метою створили польовий морг на Одещині
В той час як на фронті тривають бої, на Одещині розгорнуто свою, не менш важливу місію, покликану повернути пам’ять про загиблих.
Вперше в Україні саме тут запрацював унікальний польовий морг. Сюди надходять рефрижераторні вагони з тілами українських захисників. Загалом Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи опрацювало вже 2700 тіл.
Ми дізналися, як працює багатоетапна система ідентифікації та чому родини змушені так довго чекати на звістку, коли фахівці вимушені долати свідоме ускладнення роботи, аж до відрубаних кінцівок.
Хто та як повертає тіла наших захисників?
Репатріація – процес повернення тіл загиблих з тимчасово окупованих територій чи з Росії – не припиняється. Це робота дуже багатьох фахівців, які ведуть перемовини про повернення, підрозділів, які забезпечують транспортування тіл, це робота експертів-криміналістів, лаборантів, правоохоронців, генетиків. Всі вони працюють, добре розуміючи: на повернення тіл чекають родини.
Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи в межах репатріації спочатку отримало 100 тіл, потім – 400. Вже тоді стало зрозуміло, що з таким навантаженням працювати в установі вкрай важко. Коли тіл дуже багато, на допомогу приходять польові морги.
Саме такий морг, поки перший і єдиний в Україні, за підтримки Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ) створили на Одещині. Сюди приходять рефрижераторні вагони з тілами. Фахівці мають можливість працювати в наметах, де встановлені патологоанатомічні столи, відразу з декількома рештками, прискорюючи відбір зразків для подальшої ідентифікації загиблих.
– Наше бюро отримало для опрацювання вже 2700 тіл, – каже керівниця обласного бюро судово-медичної експертизи Тетяна Папіж. – Ми дякуємо Міжнародному Комітету Червоного Хреста за допомогу у створенні польового моргу, бо це прискорює роботи з ідентифікації. Адже будь-яке переміщення тіла погіршує його стан. Тому починати працювати з рештками треба якомога швидше.
Ідентифікація тіл загиблих військових: чому триває так довго?
Найчастіше родичі загиблих ставлять перед експертами одне-єдине питання: чому ідентифікація тіла триває так довго? На це є декілька причин.
Процес ідентифікації починається з передачі тіл до судово-медичної експертизи та відкриття кримінального провадження. Наступний етап – призначення самої експертизи. Тіла привозять в Україну, потім розподіляють для ідентифікації у різні регіони. В одному мішку можуть бути фрагменти кількох різних людей.
Згодом результати аналізу заносять до електронного реєстру відомостей про генетичні ознаки людини. Потім ці дані порівнюють зі зразками ДНК, наданими близькими родичами. Процес може займати від кількох тижнів до кількох місяців. Це залежить від стану тіла та завантаженості експертних центрів.
Впізнати загиблого і відразу його ідентифікувати родичі мають можливість лише тоді, коли тіло з поля бою забирають одразу або через кілька днів. Але таких випадків мало. 99% тіл, що приходять на ідентифікацію, перебувають у дуже поганому стані.
«Чому не ідентифікують по відбитках пальців?» – часто питають в експертів. А тому, що їх, тих відбитків, немає. Тіло могло зазнати значних пошкоджень від перебування у вогні, коли мʼязи сильно скорочуються і тіло приймає «позу боксера», від вибухового пристрою значної сили, від довгого перебування у воді чи в інших умовах, які значно пошкодили його стан.
Читайте також: В Одесі представили концепцію Меморіалу полеглим Героям і обирають територію під будівництво
Росіяни навмисне нівечать тіла загиблих українців
Експерти польового моргу наголошують: їм неодноразово доводилось бачити тіла з відрубаними кистями рук. Це, скоріше за все, робили, щоб ускладнити подальшу ідентифікацію тіла.
Інколи допомагають знайдені жетони, телефони, записники. Родичі покладають надії на татуювання, але й від них часто не залишається навіть сліду. Тому вдача, коли є речі, за якими можна встановити людину, не завжди очікує на судово-медичних експертів.
Щодо відбору зразків для проведення ДНК-експертизи, то й тут проблем вистачає. Бо не завжди експертам з першого разу вдається отримати зразок, який дозволить провести ідентифікацію. Буває, таких спроб доводиться робити декілька.
Після отримання результатів ДНК-експертизи відбувається порівняння результатів зі зразками родичів. Це багатоетапна, складна та довготривала робота.
Очільниця судово-медичного департаменту Одеської суб-делегації МКЧХ Ніф Сміт зазначила, що задоволена роботою першого польового моргу. Він робить все, що залежить від фахівців, для ідентифікації репатрійованих тіл. Другий польовий морг працюватиме в Кропивницькому, куди Червоний Хрест теж передав все необхідне для його організації обладнання.
Про тих, хто поки залишається безіменним
20 осіб, яких не було ідентифіковано, поховали в травні цього року, ще 11 – у серпні. Ідентифікувати їх не вдалося через відсутність зразків для порівняння. Найчастіше такі ситуації трапляються з сиротами, одинаками чи людьми, родичі яких не надали зразки для порівняння.
Тетяна Папіж розповіла, що неідентифікованих загиблих ховають під певними номерами, за якими, якщо зʼявляться родичі, можна буде підняти всю наявну інформацію й ідентифікувати людину пізніше.
Це дуже несправедливо, коли людина віддала своє життя за Батьківщину, а її згадати навіть нікому. Тому нехай неідентифікованих захисників залишиться якомога менше. А коли прийдете на кладовище до своїх родичів, залиште квіти тим, хто похований як безіменний, бо до них поки прийти нікому.
Читайте також:
- Мерія Одеси відмовилася узаконити стихійний меморіал загиблим воїнам
- В Одесі на Алеї Героїв увічнили ще 82 імені загиблих воїнів
- Одеська Стіна пам’яті полеглих захисників України: молитва та кущі лаванди (фото)