Ключові моменти:
- Наталія Воронова залишила сцену під час війни та почала плести гердани з національною символікою;
- Її вироби замовляли в Україні та за кордоном, вони мали успіх на фестивалях у Молдові, Румунії та Болгарії;
- Перед Днем міста Рені Наталія дала персональний концерт і отримала титул «Голос Рені».
Війна: замість голосу – сльози
Наталія виявила в себе неабиякий голос лише у дев’ятому класі. А до того в дитинстві вона перепробувала майже всі гуртки, ще й сестру із собою водила.
Батьки не заперечували остаточному вибору доньки – вона вступила до училища культури.
Згодом у рідному місті Наталія Воронова стала керівницею дитячого вокального колективу «Калинка», солісткою народного вокального ансамблю «Форте».
Коли почалась широкомасштабна війна, Наталія пішла зі сцени. Вона нібито «сховалась» у своєму домі, де почала плести гердани – старовинні українські прикраси з бісеру.
Свій вчинок – покинути головну справу життя – пояснила так: під час війни багато пісень переосмислюються та сприймаються по-іншому.
– Я не можу співати, тому що починаю плакати, – казала Наталія.
Коли вороги все руйнують – я створюю прекрасне
Жінка, мати двох синів, замовила безліч кольорів та відтінків бісеру. Вона вивчала історію походження герданів, візерунки регіонів України – надзвичайно різноманітні. У гуцульському гердані були всі фарби рудого осіннього лісу в Карпатах, а прикраси з Поділля нібито наповнені блакитним небом. Бісероплетіння стало релаксом.
– Було таке розуміння: коли вороги все руйнують, я створюю прекрасне, – казала Наталія.
Вона працювала і вдень, і вночі. Коли не було електропостачання, вмикала ліхтарик.
Ледь встигала виконувати численні замовлення: під час війни зріс попит на гердани з національною символікою – калина, волошки, соняхи. Такими прикрасами на одягу жінки підкреслювали причетність до великого роду, його історії, культури і краси.
Наталія створила сторінку в Інстаграм – саме так її вироби замовляли жінки не лише в Україні, а й із закордоння.
Гердани, створені майстринею з міста Рені, ще «подорожували» на фестивалі в Молдову, Румунію, Болгарію – і мали великий успіх.
– Гердан можна вдягнути на блузку чи светр – і ти у вишиванці, – каже майстриня.
Повернення на сцену: не могла відмовити подругам
– Коли Наталія залишила сцену, для мене це була особиста трагедія, – розповідає очільниця обласного центру національних культур у місті Рені Марина Мунтян. – Тому що вона не лише чудова співачка, яка працює в естрадному та народному жанрах, ще й джаз співає, а й наша колега – талановита педагогиня, яка працювала з дітьми.
Друзі та подруги з розумінням поставились до вибору Наталії, але її не вистачало. Якось готували концерт до Дня Конституції України – і попросили Наталію виконати патріотичну пісню. Вважали, що лише вона може силою свого духу підняти зал.
– А я не могла відмовити подругам, – зізнається співачка. – Так поступово й повернулась на сцену. У репертуарі нашого ансамблю «Форте» – серйозні пісні, саме до них я й повернулася.
Батько в шоці: «Дочка – бомба!»
І ось напередодні Дня міста Рені відбувся персональний концерт Наталії Воронової. Вона не лише сама відродилась, а поставила за мету наповнити позитивом і оптимізмом своїх глядачів. Серед яких вперше у своєму житті, уявіть собі, був батько співачки Сергій Воронов. Голова родини був у шоці.
– Це просто бомба! – казав він про свою доньку після концерту. – Коли Наталія приходить до нас, у батьківський дім, коли відбуваються невеличкі сімейні свята чи просто посиденьки, наша донька завжди співає. Но такого масштабного концерту з залученням такої кількості її колег я не очікував.
Наприкінці концерту очільниця ОЦНК у Рені Марина Мунтян нагородила колегу титулом «Голос Рені», що було підтримано оваціями залу.
