Яскрава подія
Фолк-мюзикл «Гуцулка Ксеня» ― постановка за мотивами однойменної оперети Ярослава Барнича (так-так, ми вже мали насолоду бути глядачами вистави «Кохання січового стрільця» цього автора).
І от ― «Гуцулка Ксеня»: ще одна яскрава подія в культурному житті Одеси в наші такі тяжкі воєнні часи. Гуцульський колорит, де фоном стали сучасні сценічні рішення. А ще ― глибока суто українська емоційність. Режисер-постановник вистави ― Віталій Сініков (Платов).
Події мюзиклу розгортаються у тридцятих роках минулого століття у карпатському селищі. В селищі очікується неабияка подія: приїзд американців. Та й не просто так. Молодий американець українського походження Яро (Ярослав Селедцов) приїжджає до України, щоб виконати умову спадщини: одружитися. Умова заповіту батька: майбутня дружина обов’язково повинна бути з України. Тоді Яро отримає спадок у цілий мільйон доларів.
Гуцулка з характером
Зовсім скоро виявляється: усі американці, що приїхали сюди, мають глибокі українські корені, та так чи інакше пов’язані і з цим селищем, і з багатьма його жителями.
Звісно, зовсім скоро Яро закохується в українську дівчину ― гуцулку Ксеню (Ольга Кононцева). І все було б добре. І весілля ― не за горами, тим більше, що гори, як виявляється, вміють слухати людей і розмовляти. Бо це ж дивний край, ще й батьківщина усіх наших героїв.
Та Ксеня ― справжня гуцулка. З характером! Питаннячко виникає у дівчини: Яро любить її по-справжньому, вона дійсно для нього «одна в цілім світі», чи молодому легеню просто потрібно отримати свій мільйончик?..
Отака романтика
Отака романтика… Та якби ж одна! Здається, ці американці тільки й повернулись в рідні краї, аби теж зануритись у фонтан почуттів. Для кого ― колишніх, які виявилось глибокими і вічними, для кого ― зовсім нові, навіть несподівані.
Ні-ні, ми не будемо розкривати секретів калейдоскопічного сюжету. Та й справа не тільки в романтиці, а гарячій любові до рідної землі та людських цінностей.
І Марічка (Ірина Ковальська), і Майкл-Михайло Деделюк (Денис Фалюта), і Іван Синиця (Олександр Щесняк) ― усі чисельні герої цього фолк-мюзиклу успішно розкривають не тільки романтичні лінії сюжету; ми насолоджуємось не тільки діалогами, сповненими прекрасним гумором, а й українською ідентичністю, збереженням свого, глибоко національного.
«Браво!»
О, яка ж музика! Які сповнені українським гумором діалоги! А ці костюми! А сцени, що відтворюють гуцульські обряди та народні гуляння! Все це немов якимось дивом переносить нас на сцену, в Карпати, і ми теж стаємо героями цієї вистави.
Мелодії Ярослава Барнича, що пронизані старовинними гуцульськими мотивами, під сучасним аранжуванням впливають у душі глядача. Тому, мабуть, оце гаряче «Браво!» лунає і лунає із глядацького зала.
― От що таке тонке відчуття матеріалу. Все тут продумано до тонкощів ― від трембіти на самому початку до майже казкових перетворень, ― почула я чиєсь враження, коли глядач вже покидав залу…
Диригент-постановник, хормейстер-постановник ― Сергій Савенко
Художниця-постановниця, художниця з костюмів ― Анастасія Баторій
Балетмейстер-постановник ― Віталій Кузнецов
Фото авторки
Читайте також: Як балтянка стала душею українського хору в Німеччині та повернула собі голос через пісню
