Якщо театру немає – потрібно його створити самим
– У місті немає театрального колективу, до якого я могла б приєднатися. Тож, щоб займатися улюбленою справою, я маю створити таку студію сама, – розповідає засновниця міської театральної студії Тетяна П’ятковська.
А надихнув Тетяну на творчість вчитель з акторської майстерності Одеської театральної студії Анатолій Падука, у якого вона навчалась після закінчення Одеського національного університету імені Мечникова.
Чоловік не схвалював захоплення дружини. Проте згодом і сам записався на акторські курси.
З початком великої війни сім’я Пятковских повернулась на рідну Балтщину. Чоловік з братом пішли до війська. А Тетяна, яка за фахом філолог, викладає українську літературу та німецьку мову у балтському ліцеї №2. Навчається в аспірантурі у Київському університеті культури на режисерському факультеті. Театральну практику проходить в Одеському ляльковому та в Українському театрах.
Театр із шести осіб
У створенні театральної студії допомагали голова міської молодіжної організації Віталій Кирилюк, кандидат філологічних наук Ірина Нечиталюк та інші друзі. Проводились зустрічі, лекції, творчі вечори. І восени 2024 року у історичному музеї стартували заняття студійців.
Саме тут Тетяна П’ятковська віднайшла дорогоцінні матеріали про «Самодіяльний народний театр» Балтського районного будинку культури. Про цей талановитий колектив пані Тетяна багато чула, і її не полишала думка про відродження театральної слави міста.
Поки що театр складається із шести осіб.
– Це лише здається, що треба просто вийти на сцену і прочитати текст. Але насправді треба вчитися працювати над тілом, голосом, пластикою. Тіло – це інструмент. Його треба налаштувати, щоб ним грати. Треба працювати над собою, – каже пані Тетяна.
Хочете грати – ласкаво просимо у студію!
Сьогодні театральна студія готує поетичний вечір. Захід планується провести в середині лютого. Вже підготовлені декорації.
– Театр – це своєрідна терапія, особливо сьогодні, під час війни. Він здатен лікувати та спонукає до роздумів, до наповнення душі чимось важливим, – переконана Тетяна П’ятковська.
Зараз у роботі п’єса словацького драматурга Івана Буковчана «Перш ніж проспіває півень». Але поки що для сімох чоловічих ролей не вистачає акторів. Тож театр у пошуку охочих спробувати себе в акторстві.
Засновниця студії переконана, що вік акторів має співпадати з віком персонажів, які вони грають. Тому і написала в оголошенні: вік – від 16 до 100 років.
– Не знаю, чи маємо право називатися продовженням того величного театру, який прославив Балтщину. Але ми любимо театр і хочемо сколихнути той творчий потенціал, який відчувається у нашому краї, – розмірковує Тетяна П’ятковська.
А ще, Тетяна хотіла б, щоб Балта зберегла пам’ять про своїх видатних акторів не тільки на музейних полицях. І першим кроком в цьому буде втілення імені акторки театру Фріди Цвіт у назві театральної студії, яку так і хочуть назвати – «Цвіт». Бо це буде не тільки данина пам’яті улюбленої акторки і громадської діячки, а й саме її прізвище надзвичайно органічно підкреслює творче багатство і різноманіття краю.
Читайте також:
