За підтримки одеситів історико-топонімічна комісія мерії змінила назви багатьох одеських топонімів. Перейменовано і вулицю Лізи Чайкіної, яка тепер названа на честь сім’ї одеських лікарів Шевальових. Розташована вулиця в Пересипському районі міста і тягнеться від вулиці Академіка Воробйова до вулиці Паркової.
Лікарі Шевальови — сім’я талановитих медиків, які зробили великий внесок в одеську і світову медицину, врятувавши не один десяток життів. Євген Шевальов був професором психіатрії. Він народився у дворянській родині, закінчив Рішельєвську гімназію і медичний факультет Новоросійського університету — з відзнакою. Працював на кафедрі нервових і душевних хвороб Новоросійського університету, потім у Військово-медичній академії та Петроградській психіатричній лікарні. У 1918 році він повернувся до Одеси.
Коли місто окупували німці, Євген Шевальов разом із сином Андрієм врятував від знищення багатьох пацієнтів і співробітників лікарні єврейської національності. Він заповнював нові лікарняні картки на вигадані імена, і співробітники залишалися там під виглядом пацієнтів. Крім того, він ховав у лікарні і знайомих сім’ї Шевальових. У 2001 році Євгена Шевальова та Андрія Шевальова визнали Праведниками народів світу.
Дружина Шевальова, яку також звали Євгенія, працювала хірургом, була доктором медицини, закінчила Лозаннський університет. У 1918 році разом із чоловіком повернулася до Одеси. Тут Євгенія Шевальова боролася з дитячою безпритульністю, епідемією тифу створила притулок для дітей. Разом із чоловіком вона працювала в одеській психлікарні.
Сини подружжя Шевальових Володимир і Андрій також пов’язали своє життя з медициною: Володимир був одеським професором офтальмології, а Андрій займався фізіологією.
Чому перейменували вулицю Лізи Чайкіної?
Ліза Чайкіна відома тим, що боролася з фашизмом у роки Другої світової війни. Вона була секретарем райкому комсомолу та одним з організаторів партизанського загону. Очолювала підпільну молодіжну організацію і брала участь в операціях партизанів. Була страчена фашистами в листопаді 1941 року.
Попри це, одного того, що Чайкіна активно боролася з фашистами, недостатньо, щоб її ім’я носила вулиця Одеси, з якою її ніщо ніколи не пов’язувало. Її ім’ям доречніше було б назвати топонім на її батьківщині — у Тверській області, а не в місті, яке вона ніколи не відвідувала. Крім того, у рамках декомунізації з табличок на одеських вулицях поступово зникають імена партійних і комсомольських діячів, одним із яких була і Ліза Чайкіна.
