Які явища сигналізують про майбутній землетрус? Чи є зв’язок між сонячною та сейсмічною активністю? Що відбувається останнім часом із Магнітним полем Землі? Ці та інші важливі питання світобудови обговорювали, обговорюють і будуть обговорювати наші та зарубіжні вчені.
Одеський Гамовський форум
Учасники Гамовського форуму 2017 рік.
Гамовський форум — це астрономічна конференція, яка проводиться в Одесі. Вона названа на честь видатного фізика і космолога Георгія Гамова. Форум збирає вчених із різних країн, щоб обговорити актуальні питання в астрофізиці, космології, радіоастрономії та астробіології. Під час конференції представляють результати новітніх досліджень пульсарів, темної матерії, змінних зірок та інших астрономічних явищ.
Уперше Одеський Гамовський форум відбувся 1994 року — напередодні 90-річчя Гамова.
Понад сто учасників щорічної конференції приїжджають з усіх кінців нашої країни. Регулярно відвідували захід і вчені з Росії, Молдови, Білорусі та Словаччини. Вони «зазирають за горизонт», діляться результатами новітніх досліджень пульсарів, темної матерії та змінних зірок.
До речі, у міжнародному науковому співтоваристві продовжує зберігатися авторитет Одеської астрономічної школи, яка дала світові таких видатних учених, як Георгій Гамов, Валентин Глушко та Сергій Корольов. Зачинателем Одеського телескопобудування залишається Володимир Цесевич.
Ігор Кудзей, директор Астрономічної обсерваторії міста Гуменне (Словаччина) і випускник Одеського національного університету, підкреслює, що в обсерваторій існують міцні зв’язки. Він і його колеги регулярно приїжджають до Одеси, а одеські студенти, аспіранти та докторанти регулярно проходять практику в Словаччині.
Чи можна передбачити землетрус за сонцем
Учені простежили динаміку зміни магнітного поля Землі за 65 останніх років. Результати насторожують — магнітне поле нашої планети неухильно зменшується. І якщо цей процес продовжиться, то через 1700 років магнітне поле остаточно зникне з усіма наслідками, що випливають. Це означає, що в людства не буде захисту від сонячних космічних променів, убивчих для всього живого. Не надто оптимістичний прогноз.
Досить несподівані висновки вчених і про цикли сонячної активності. Вони вважають, що вплив мінімальної активності нашого світила куди небезпечніший для нас, ніж його максимум.
Львівський астрофізик і письменник, доктор фізико-математичних наук Олексій Ейгенсон займається застосуванням методів математичної статистики й теорії ймовірності до дослідження нашої та найближчих галактик (Магелланових хмар і Туманності Андромеди). Фіксуючи щоденний індекс сонячної активності за останні 60 років, учений виявив, що щойно падає сонячна активність, незабаром відбувається землетрус. Відкриття українського вченого, за яке він був номінований на Нобелівську премію з фізики 2017 року, дає змогу передбачати коливання земної кори, цунамі, виверження вулканів.
Однак зазначимо, що науковці, навчившись обчислювати ймовірність землетрусу, поки що можуть дуже умовно передбачити, де саме він станеться.
Схожі проблеми хвилюють професора Інституту геофізики НАНУ Михайла Орлюка. Науковець займається питаннями взаємозв’язку сейсмічності з головним магнітним полем Землі.
— Щодня на Землі відбувається близько чотирьох тисяч землетрусів, — каже Орлюк. — Зараз ми спостерігаємо збурення геофізичних полів. Тому слід очікувати деякого посилення сейсмічної активності Землі. Втішає, що це циклічний процес, і після наростання активності відбувається спад. Головне, щоб ми не опинилися в епіцентрі цієї активності.
Як справи в Одеської астрономічної обсерваторії
Одеську астрономічну обсерваторію було відкрито 1871 року і, будучи науковою базою кафедри астрономії Новоросійського імператорського університету, вона була забезпечена найпрогресивнішим для свого часу телескопічним обладнанням. Саме тут юний Георгій Гамов дивився на зірки, мріючи про майбутні великі відкриття.
Під керівництвом професора Цесевича в середині двадцятого століття — благодатний час для розвитку науки, особливо космічної, — було створено заміські астрономічні спостережні станції. В оптичній і механічній лабораторіях Одеська група телескопобудування створила понад сорок телескопів для обсерваторій Угорщини, Болгарії, Словаччини, Туркменії, Вірменії. У 1990-х — 2000-х тисячних тут працювали ентузіасти своєї справи — професор Валентин Каретніков, Євген Губін, Микола Фащевський.
Імена цих сподвижників вітчизняної астрономії не раз звучали під час поїздки учасників конференції в Маяки на Станцію Одеської астрономічної обсерваторії. Не збідніла наша наука на ентузіастів і сподвижників і сьогодні. Зусиллями нинішнього директора Одеської обсерваторії професора Сергія Андрієвського, його заступника Миколи Кошкіна, голови Одеського астрономічного товариства Михайла Рябова, наукового співробітника Володимира Кашуби проводять нові розробки й дослідження космічних тіл.
У розпорядженні одеських астрономів сьогодні — 6 телескопів. Головна гордість обсерваторії — 80-сантиметровий Одеський мультифункціональний телескоп (ОМТ), зібраний тут, у Маяках, практично на голому ентузіазмі, який є найбільшим телескопом материкової України.
Питання грошей, еволюції та шкільних предметів
На жаль, навіть гордість вітчизняного телескопобудування обладнана відкатним дахом. Вартість пластикового купола — 350 тисяч гривень. Їх зі зрозумілих причин немає в університету, підрозділом якого є обсерваторія. Гроші може виділити Київ. Але на розвиток науки сьогодні в країні коштів передбачається вкрай мало. Лише один 40-сантиметровий телескоп в Одеській обсерваторії, побудований 1973 року, має купол.
Але астрономи — оптимісти, адже вони мислять глобальними, космічними категоріями.
— Астрономія — наука, що вивчає довготривалі процеси, — зазначає директор Головної астрономічної обсерваторії України академік Ярослав Яцків. — Ми намагаємося зазирнути в куточки Всесвіту в той час, як наша планета не втомлюється підкидати нам дедалі нові ребуси та задачки. Ось сьогодні розділилися думки біологів і астрофізиків на питання зародження життя на Землі. Спостереження за біосферою Землі підказують астрономам інший шлях еволюції. У зв’язку з цим вирішено наступного року в рамках Гамовської конференції заснувати секцію астробіології.
Крім того, вчених турбує цілком земне питання — процес об’єднання двох шкільних дисциплін — астрономії та фізики. Астрономи вбачають у цьому небезпеку поглинання фізикою астрономії. І побоювання ці не безпідставні: кафедру астрономії в Одеському національному університеті вже об’єднали з кафедрою теоретичної фізики. А випуск астрономів вишами України сьогодні становить по 3-5 осіб на один виш. Тому в 2018 році вирішено запросити на Астрономічну конференцію в Одесі викладачів вишів і шкіл для обговорення реформи освіти.
Наталія БРЖЕСТОВСЬКА
