Хедерлез – одне з головних весняних свят кримських татар та гагаузів. Воно символізує пробудження природи та початок випасу худоби – традиційного виду діяльності у народів українських степів.
Хедерлез відзначають 6 травня, в День Святого Георгія Побідоносця. Цей день шанують і болгари, які називають це свято Гергьовдень. Для того щоб зазирнути в історичне минуле і дізнатися більше про свято, яке є спільним для різних народів, ми звернулися до Олександра Середи — кандидата історичних наук, доцента кафедри історії України Південноукраїнського національного педагогічного університету імені Ушинського.
Літо зустрічають – овець виганяють
— Поява терміну «Хедерлез» має давню історію. Вона стосується не тільки тюркського світу. Це свято з’явилося ще в доісламський період серед кочових народів. Воно пов’язане із циклічністю сезонів. Саме кочові народи мали цю сезонність, пов’язану зі скотарством, випасом худоби. Хедерлез – це маркер початку вигону худоби на літні стійбища.
В Україні, наприклад, гуцули також відзначають це свято, але називають його Святий Юрій. Саме на Святого Юра виганяють овець на полонини. Як і болгари, які на Святого Георгія зустрічають літо, виганяють скот і починають польові роботи. Тож воно об’єднує не тільки різні народи, а й різні культури — мусульман з християнами і тюрків зі слов’янами, просто називається по-різному.
Серед тюркських народів найбільшою пишнотою відзначають його кримські татари. А в нашому регіоні — гагаузи, які мають тюркське коріння, хоча і є православними християнами.
Для гагаузької традиції зима і літо розмежовуються саме цими святами — Хедерлез і Касим. «Касим» – це є листопад, «Хедерлез» – початок травня.
Що таке курбан?
курбан
Загальною традицією цього свята для всіх народів є принесення в жертву ягняти. І саме це жертвоприношення у болгар і гагаузів називається «курбан».
Загалом для мусульман курбан — це той день, який позначає мусульманське жертвоприношення, і він не пов’язаний з Хедерлезом. Це свідчить про те, що болгари і гагаузи, які раніше були під османським пануванням на Балканах, приєднали до своєї культури елементи мусульманських обрядів.
Ягня є символом раннього християнства — Авраам приніс ягня на жертовник замість свого сина. Тобто і в іудаїзмі, і в християнстві, і в мусульманстві є традиція робити курбан.
Після свята можна свататися
Олександр Середа. Кандидат історичних наук
Курбан у кримських татар, болгар і гагаузів виглядає майже однаково.
М’ясо ягняти – головний інгредієнт страви. До нього додають овочі, прянощі, зелень. Вариться традиційно у великому казані на живому вогні. Подається м’ясо в бульйоні гарячим із домашнім хлібом і чаркою вина. Сьогодні деякі господині називають курбаном страву із запеченого ягняти з рисом, але справжній курбан — це саме бульйон.
Хедерлез, Гергьовдень і день Святого Юра – це веселі свята. Адже після частування починаються веселощі. Грає національна музика і танцюють народні танці.
Після Хедерлеза починається літній період, новий цикл життя, господарських традицій. І у болгар, і у гагаузів Буджаку це ще і сезон заручин. Вони починаються і в гуцулів у Карпатах.
Сьогодні традиція Хедерлезу та Гергьовдня продовжується.
В цей зовсім не радісний час, ми, болгари і гагаузи Одещини, зберігаємо цю традицію, пам’ятаючи, що є такі свята, які об’єднують. Тому вдалого всім курбану, здоров’я кожному та скорішого миру в Україні!
