Новини Одеси та Одеської області

Магічна Одещина: як робити оберіг Мартеницю та правильно знімати, щоб не втратити удачу

Магічна Одещина: як робити оберіг Мартеницю та правильно знімати, щоб не втратити удачу

Сьогодні, коли Україна живе у воєнному лихолітті, теплі давні традиції стають ще значимішими для людей. Саме тому Людмила Дімова, уродженка села Кубей Болградського району, яка живе та працює у селі Прилиманське, підтримує зі своїми учнями гарну традицію: 1 березня вони виробляли і прикрашали себе біло-червоними символами весни – мартеницями.

Плодове дерево з побажаннями миру

Але мартеницю потрібно не тільки вчасно чіпляти й носити, її треба й правильно зняти та покласти у певне місце — для нашого ж блага. В жодному разі її не слід викидати, бо так можна «викинути» власну удачу.

Носити мартениці можна до 7 квітня. Учні Прилиманської школи зняли їх в останні дні березня.

— Я була маленькою, коли бабуся та мама навчили мене плести мартениці. Вони дали мені нитки, показали, як — і я навчилася. Бабуся мені говорила, що той, хто зробить мартеницю власноруч і носитиме її весь березень — буде щасливим і здоровим цілий рік. Працюючи з дітьми, вирішила навчити плести ще й своїх учениць. Також згадала, що, зав’язуючи мартеницю на плодове дерево, треба загадувати бажання, хоча сьогодні у нас на всіх одне-єдине бажання — щоб настав мир в Україні. Ця ідея дуже сподобалася моїм учням. Спочатку я навчила їх робити мартениці. Ми носили їх цілий березень і тепер пов’язали на плодове дерево. Коли діти їх ще виробляли, вони вже думали, які бажання загадають. Але головним бажанням для всіх є якнайшвидша перемога України, — розповідає директорка Прилиманського Будинку культури Людмила Дімова.

З початком повномасштабної війни у різних куточках України болгари та їхні друзі почали робити мартениці в українських кольорах — жовто-блакитні, аби допомогти вигнати зло з нашої країни.

Людмила розповіла, що наступного року вони знову зроблять мартениці. Діти, яких вона вчить співати, не болгари, але їм дуже сподобалася ця традиція, адже так вони можуть загадувати бажання не тільки на Новий рік, а ще й зараз, навесні.

Що краще – кинути в річку чи під камінь покласти?

Я з радістю спостерігала, як діти бажали світлі і потрібні нам всім речі: «Нехай ми будемо щасливими. Нехай рік буде успішним. Нехай поля будуть сповнені пшеницею, сади — фруктами та квітами. Нехай всі стануть трохи кращими. Нехай рік буде переможним для наших воїнів та для нас!».

Зняття мартениці – магічний ритуал, покликаний принести родючість, щастя, захистити від бід та хвороб. Хтось кидає мартеницю в річку, щоби все погане пішло за водою. Інші кладуть її під великий камінь і через дев’ять днів дивляться, що під ним. Якщо там з’явилися мурахи – рік принесе багато грошей, якщо інші, більш великі жучки – добробут і велику удачу.

Я разом з дітьми традиційно повішала свою мартеницю на плодове дерево і побажала, щоб сонце зігрівало мирне і дарувало благословенне життя в нашій країні та в усьому світі.

Гарну і яскраву традицію тепер зберігають навіть ті, хто не має болгарського коріння. Цим Україна відома — вона підтримує представників різних національностей, їхні мови, традиції, і цим зберігає своє мультикультурне багатство.

Висловіть вашу думку. Це важливо.
Підписатися
Сповістити про
guest
0 коментарів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Ще за темою
Всі новини

купить квартиру в Одессе

Вибір редакції