Старий-старий одеський дворик… Це вже цікаво. Бо ж відомо: «звичайних» дворів в Одесі не буває… А от якщо у дворику є художня майстерня, та ще й не одна, то треба завітати. Особливо якщо самі художники запрошують.
Ви вже здогадалися? Ми – в Отонівському (колишній Некрасова) провулку. Дивно, але ворота тут, у домі під номером десять, завжди відчинені навіть під час війни.
Та що ж дивного, якщо ми завітали на відомий одеський Дворовик?Сьогодні тут особливий день – День відкритих майстерень. Та як зазначає засновник цієї незвичної події художник Кирило Бондаренко, такі дні – тут (вибачте за тавтологію) щодня. Бо ж ще здалеку ви побачите, як фасад будинку прикрашений картинами.
А от сам двір – це щось: інсталяції, інсталяції. І ті, що «по приколу», і ті, що, здається, «просто так». Але ж кожна з філософським підтекстом. Чи з загадкою. Заходьте – відгадуйте. Не хочете «морочити собі голову»? Тоді просто насолоджуйтесь. Нам так бракує цього сьогодні…
– Життя – це взагалі суцільна інсталяція, – вважає Кирило.
Кирилло Бондаренко
Поки ходила по двору та придивлялась і вчитувалась, побачила, як люди реагують на побачене: хтось усміхається, хтось каже: «Дивина яка!», а хтось просто мовчки прогулюється, плечима знизує… Але цікаво однаково всім. І всі, хто сюди завітав, хоча б на трохи «відриваються» від стрічок новин, а ще фотографують, фотографують… І це ми ще до майстерень не зайшли…
До речі, про майстерні. Їх тут декілька. Вони оновлені, як розповідає нам Кирило. Яскраві роботи самого Кирила, як завжди вражають. Дивні вони, незвичні, хочеться вдивлятися і вдивлятися в ці абстракції… Вдивляйтесь – двері ж відкриті!
«Основна мета заходу – усунути бар’єри для знайомства з мистецтвом, запрошуючи публіку поспілкуватися з художниками у їхніх студіях. День відкритих майстерень є рідкісною можливістю побачити творчий простір митців і те, чим вони оточують себе для натхнення.
Пориньте у сакральну магію створення творіння. Будемо раді бачити Вас. А також відвідати можна буде будь-якого іншого дня, щодня, якщо майстерня відкрита, і художник є на місці», розповідає Кирило.
Додамо: майстри на місці кожного дня, зазвичай у другій його половині… Тож двері тут відкриті майже завжди, було б бажання познайомитись, подивитись, зануритись у цей яскравий світ.
До речі, як привертає мою увагу сам Кирило, його абстракції – завжди без рам. Це не просто так, а для особливого простору вашого власного бачення і сприйняття. Так, воно у кожного – своє. Та в важкі наші часи ви можете отримати тут те, чого вам, мабуть, саме зараз бракує. Або хоча б частинку…
Фото авторки
