18 грудня у світі відзначають Міжнародний день мігрантів. Тим часом за кордоном зараз перебувають 2,4 млн українців, які виїхали з країни після 24 лютого. Як їм живеться в імміграції? Про це ми поговорили з одеситкою, яка після початку великої війни переїхала до Нью-Йорку.
Нові шляхи для розвитку
Одеситка Анна Гринів колись працювала в українській журналістиці та політичному PR-і, але з часом зрозуміла, що їй потрібно шукати нові шляхи для розвитку.
«Думка про переїзд з’явилася задовго до великої війни в Україні. Я хотіла якісно вирости у своїй професії десь, де вона дуже розвинена. І як раз США – дуже сильна країна в сенсі медіа, піару, кіно та реклами», – розказує журналістка.
Окрім того, в Америці в Анни живе багато рідних, бо туди колись переїхали ще її прадіди.
Пощастило в лотереї, але був нюанс
2019 року Анна виграла лотерею Green Card, яка дозволяла отримати ПМП у США. Але переїхати у той час не судилося: через коронавірус Дональд Трамп наказав закрити кордони для емігрантів, а консульства сприйняли цей наказ як заборону видавати візи взагалі, тому видачу Green Card припинили. Ці рішення досі оскаржують у суді понад 10 000 людей, у тому числі й Анна.
Іммігрантка чи «біженка»?
Після 24 лютого в Анни відкрилася нова можливість переїхати до США – по програмі тимчасового захисту для українців (U4U), якою вже скористалися понад 100 000 наших співвітчизників.
Навіть попри мрії жити у США, переїзд дався Анні важко, бо покидати дім довелося в зовсім інших обставинах, ніж вона планувала.
«Слово «біженець» мені не подобається, але коли ми всі водночас стали «біженцями», вдома виявилось краще, ніж деінде. Мені здавалося, що я можу бути кориснішою вдома, хоча зараз я вже розумію, що звідси в мене є більше механізмів впливу, ніж в Одесі. Але все одно дім є дім. Коли ти майже два роки адаптуєшся в іншій країні, ти взагалі втрачаєш розуміння, хто ти є. Я поки не визначила це слово, ким я зараз себе відчуваю. Напевно, це слово є в словнику, але я його досі не знайшла», – зізнається Анна.
«Нью-Йорк – це не Америка»
Одеситка ще звикає до США, адже класична Америка – це приватні домівки та люди, які майже не пересуваються пішки.
«У них автомобільний стиль життя, і, коли ти кажеш, що йдеш прогулятися до кав’ярні, на тебе всі дивляться, як на божевільну», – каже Анна.
Проте Нью-Йорк, за її словами, – це окремий світ, і попри очікування, він набагато комфортніший, ніж можна уявити.
«Я вважала Нью-Йорк агресивним містом кар’єристів, але я помилялася. Тут водночас є й американська вихованість, й надзвичайний рівень свободи: місто приймає всіх. В цьому культурному міксі, коли кожен несе традиції своєї країни, ти можеш бути частиною всього світу, знаходячись в одній точці. Я закохалася у Нью-Йорк з першого погляду, і вже у перший тиждень відчувала себе місцевою», – розповідає Анна.
Українці в США – хто вони?
За словами журналістки, українська діаспора у Нью-Йорку дуже привітна, й іммігрантам легко стати її частиною.
«Українців у Нью-Йорку надзвичайно багато. У мене відчуття, що пів Манхеттену тримають одесити», – каже Анна.
Тут щотижня проводяться мітинги на підтримку України та різноманітні українські заходи, а на Манхеттені, в самому центрі міста, навіть є район Ukrainian Village.
Нова хвиля українських мігрантів дуже відрізняється від тих, хто переїхав у США у 90-ті.
«Це люди, які виїхали із зовсім різних країн, – пояснює Анна. – Коли нове покоління мігрантів каже про те, що в Україні високий рівень життя, старе покоління взагалі не розуміє, про що йде мова, бо вони виїжджали з України тоді, коли різниця з Америкою була неймовірна. Серед нових мігрантів у США багато творчих людей: фотографів, моделей, співаків, художників тощо. Всі вони несуть сучасну українську культуру у світ, і це круто».
Скільки можна заробити у Нью-Йорку?
Ті, хто переїхали у Нью-Йорк нещодавно, вимушені багато працювати, аби налаштувати свій побут, адже ціни у мегаполісі надвисокі. Наприклад, середня двокімнатна квартира в непоганому районі там коштує від 3 500$ на місяць, у той час, коли за межами міста за ці гроші можна винайняти цілий будинок.
Середня зарплатня у Нью-Йорку починається від 4 000$ на місяць, а найприбутковішими сферами вважаються ІТ, фінанси й нерухомість, де оплата стартує від 7000$ на місяць і вище.
«Мені здається, що офіціанти тут заробляють не менше журналістів. Медійні зарплати дуже різні: на найнижчій посаді на великих телеканалах, наприклад на CNN, платять близько 5 000$ на місяць», – каже Анна.
Тим часом українці, які вміють щось робити своїми руками часто відкривають у місті свій бізнес: від пекарні до манікюрного салону.
Американці не вигорають на роботі
Попри стереотипи про кар’єристів, у Нью-Йорку люди пильно слідкують за балансом роботи й особистого життя.
«Той, хто приїхав понад три роки тому, взагалі не вигорає на роботі, а живе своє найкраще життя, де є час на сім’ю, хобі чи спорт – для американців це дуже важливо. У великих компаніях в цілому не розуміють, коли ти перепрацьовуєш. Їм це не вигідно, бо це все впирається в гроші», – зазначає одеситка.
Що в Україні краще, ніж в США?
Анна впевнена, що за рівнем ресторанного бізнесу та б’юті сфери, США пасе задніх.
«Я роблю манікюр в українки, яка переїхала сюди з Маріуполя. Люди в метро підходять до мене питати, хто мій майстер», – каже Анна.
Українці випереджають США у всьому, що пов’язане із візуально культурою – будь то ведення соцмереж, чи оформлення рекламних бордів: американці у цьому плані більш консервативні, й не люблять експериментувати.
«У нас, напевно, трохи інша культура. Ми дуже активно користуємося соцмережами, всі новини читаємо саме там. А в США більш розвинена культура сайтів: кожен фахівець, наприклад фотограф, повинен мати свій сайт, а не просто сторінку в інстаграмі», – зазначає журналістка.
За що можна поважати Америку?
За словами Анни, в Америці немає хамства як такого. Тут поважають особисті кордони й просять вибачення навіть у магазині, коли просто проходять повз. І як би ти не виглядав, тобі ніколи не зроблять зауваження. Навпаки, тут дуже популярно робити компліменти.
«Тут всі дуже відкриті. Багато людей називають це фейковою привітністю, але, чесно кажучи, мене це влаштовує, якщо я розумію, що ніхто не буде мене принижувати», – каже Анна.
Повернутися чи залишитися?
Анна все ще відчуває велику прив’язаність до України, але поки бачить свій розвиток у Нью-Йорку.
«В мене є мрія: привезти додому ті знання, які я отримую в Америці, і бути корисною для України. Я відчуваю, що зараз в мене з’явився ще один дім – це Нью-Йорк, і він, так чи інакше, завжди буде присутній у моєму житті», – каже одеситка.