Новини Одеси та Одеської області

Максим Чечик: щасливий тато та мужній воїн ЗСУ з Янголом-охоронцем

Максим Чечик: щасливий тато та мужній воїн ЗСУ з Янголом-охоронцем

Коли Максим Чечик пригортає трьох своїх діток та кохану дружину, він нагадує сокола, який розправляє крила, охороняючи свою сім’ю.

— Мій татусь — найкращий у світі, — каже Маргарита, ніжно обіймаючи свого тата.

Мужній воїн ЗСУ Максим Чечик родом з села Борсуки Балтської громади. Він – найстарший з п’ятьох синів у сім’ї — пішов добровольцем до війська у 2014-му. Виховував його вітчим, який не ділив дітей. І Максим його дуже любив. З біологічним же батьком наш герой по різні сторони барикад як по життю, так і в цій війні.

Три дати народження та сильний Янгол-охоронець

Максим Чечик на реабілітації

У 2019-му, під Мар’їнкою, Максим отримав поранення. Куля пройшла крізь стіну, діставши його. Першу допомогу отримав на місці, а потім відправили до харківського шпиталю. 

Лікарі боролися за його життя понад три тижні, зробили кілька операцій. Коли стан стабілізувався, транспортували до Києва, а звідти – до Німеччини. Після численних операцій воїн повернувся до повноцінного життя, але про службу йому заборонили й думати. 

Проте він знов встав у стрій, і продовжив захищати країну. Друге тяжке поранення отримав на Бахмутському напрямку. Нещодавно пройшов реабілітацію і зараз, у колі люблячої родини, відновлює сили.

За іронією долі, у Максима день народження — 24 лютого. І коли в цей день розпочалася повномасштабна війна, він нишком від дружини та матері пішов до військкомату.

Максим каже, що у нього тепер три дати народження. Перша — 24 лютого, друга і третя – коли він вижив після тяжких поранень. Тоді лікарі йому сказали: «Синку, у тебе сильний Янгол-охоронець. Хтось там, на Небі, добре про тебе дбає».

Про візит Майка Помпео, волонтерів та Херсон

Максим Чечик та Майк Помпео

Максим тепло згадує про візит до Київського військового шпиталю Державного секретаря США Майка Помпео.

— Він зайшов до нашої палати, мені першому потиснув руку. Потім обійшов усіх хлопців і, повернувшись до мене, вручив медаль, — розповідає Максим Чечик.

Добрим словом згадує волонтерів, побратимів та всіх небайдужих людей, які часто відвідують шпиталі, допомагають військовослужбовцям. 

Про те, як їх зустрічали жителі Херсонщини, говорить з тремтінням у голосі. Люди виходили з українськими стягами, раділи та пригощали визволителів солодощами.

– Якось доля звела із 70-річним побратимом. Він хвалився нам своїми онуками, показував фотографії. Я його запитую: «Діду, а ти чого тут?». А він відповідає: «За своїх маленьких внучат». Ось і я теж воюю за своїх діток, – каже Максим.

Ходив на побачення за 22 кілометри

Із дружиною вони познайомились в Інтернеті. Тоді й переїхав з Одеси, де на той час працював, додому, в Борсуки. Ірина жила в Балті, і хлопець щодня ходив на побачення майже 22 кілометри. А через кілька тижнів вони одружилися.

У них народилися донечки – Маргарита і Вікторія. А три місяці тому і синочок Максим.

– Я дуже люблю своїх донечок. Вони красунечки і розумнички. А тепер є й козак! — ділиться радістю Максим.

Забрав сина з пологового

чечик с дитям

Сьогодні родині затишно, бо їх тато зараз з ними — у відпустці. Навіть зміг забрати Ірину з сином з пологового будинку.

– Але треба відстояти нашу волю і незалежність. Зміцнію і вертаю на фронт: не хочу, щоб мої діти і всі діти України ховалися в погребах, — каже Максим Чечик і міцніше пригортає своїх рідних.

Читайте також:

Висловіть вашу думку. Це важливо.
Підписатися
Сповістити про
guest
0 коментарів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Ще за темою
Всі новини

купить квартиру в Одессе

Вибір редакції