Вікторія та Володимир Фролови… Народні артисти України. Солісти Одеського академічного театру музичної комедії ім. М.Водяного. Чоловік та дружина, у яких усі на двох – життя, доля, сцена. І – також один на двох – ювілей, який вони, звичайно ж, провели разом із глядачами на сцені рідного театру.
Вікторія та Володимир Фролови: любов долає все!
Все, що відбувалося, було не просто творчим вечором на честь зіркових ювілярів. Спочатку була вистава, де вони виконують головні ролі (Тев’є-молочник та його дружина Голда) у мюзиклі Дж.Бока «Скрипаль на даху» за розповідями Шолом Алейхема.
Вистава йде на сцені театру з 2014 року. Зараз він зазвучав зовсім по-новому: те, що відбувається на сцені, заговорило з нами з сьогоднішнього дня, коли йде повномасштабна війна… І, до речі, про це ще до вистави міркував у розмові з нами сам Володимир Фролов:
– Ось як вийшло: спектакль створений у 2014, коли цей кошмар тільки починався. І як же тепер він перегукується з сьогоднішнім днем, коли так страждає народ України!
Грає та грає скрипаль свою сумну мелодію, розмовляє та розмовляє Тев’є з Всевишнім, ділячи радості та смутку, переживання та тривоги, погроми та гоніння зі своєю дружиною Голдою.
– Мій Тев’є – це моя сім’я, це розповіді моєї бабусі, моєї мами. На жаль, обох дідусів я вже не застав… Мої рідні приїхали до Одеси, тікаючи від погромів. Я ріс на Персипі… З віком стаєш мудрішим, починаєш інакше ставитися і до життя, і до ролей.
І ось Тев’є – роль, у якій я, як то кажуть, купаюся… Після вистави відчуваю і втому, і навіть спустошеність. От ніби віддав усе – до наступної вистави. Але водночас відчуваю і основне задоволення, – каже Володимир Фролов.
Слухаю – і одразу розумію, чому і Вікторія, і Володимир називають себе щасливими людьми. Вони, як і їхні герої Голда та Тев’є, дуже добре знають головний секрет: кохання долає все.
Тому й завмирає глядач у пронизливій сцені, коли Тев’є та Голда, які прожили разом уже чимало важких років, так тихо і так зворушливо освідчуються один одному в коханні… І визнання це відбувається після чергового єврейського погрому, перед ще тяжчим випробуванням – їм незабаром доведеться покинути рідні краї, їх виганяють із рідного містечка.
Театр – життя і доля
Що це таке для нашої зіркової пари?
Народний артист України Володимир Фролов З юності – у театрі. Подумати тільки, який діапазон: він чарівного бешкетника Боні – до створення образу Мойсея!
Вікторія та Володимир Фролови на фестивалі «Біла акація», 2018 рік
Дядя Володимира був актором та директором колгоспного театру, який утворився з акторів розформованої після війни старої одеської оперети. З мамою Володя ходив до театру на спектаклі Театру музичної комедії, який переїхав зі Львова до Одеси, де, як зізнавався сам артист, «мене там все захоплювало: актори, спектаклі, атмосфера».
Ліса Аліса та Кіт Базіліо (“Пригоди Буратино”)
Тоні та Мабель («Принцеса цирку»)
Володимир Давидович закінчив Одеське театральне мистецько-технічне училище (курс народного артиста України, професора М. Ошеровського). На сцені театру Музкомедії – з 1968 року, але перед тим, як сам розповідає, «з першого курсу, з 16 років, ми «варилися» в театрі».
Фальк і Адель («Лiтуча миша»)
Тоді ж, 1968-го, іскрометна Вікторія Фролова, яка мріяла стати балериною, вступає на той же курс, який потім назвали «одеським експериментом», у ту ж групу. Так відбулося їхнє знайомство, яке пізніше переросло в особисту та творчу спільну долю.
Фролови у виставі «Одеські лимани»
Яшка Буксир та Лариса («Біла акація»)
Одна доля, одна сцена… Немов пронизлива жива скрипкова мелодія їхнього життя – теж одна на двох.
Вони обидва мають особливу духовну щедрість, зізнаючись у тому, що щасливі. І на вічне запитання, яке так люблять ставити акторам, що для вас театр, теж відповідають однаково: «Театр – це моє життя».
Пам’ятаю, як Вікторія Фролова на запитання про улюблену роль відповіла: «Усі ролі – улюблені».
Що ж до самого особистого, то Вікторія Фролова впевнена: головне в житті – прагнути берегти один одного.
На честь зіркових ювілярів одеської Музкомедії
Глядач аплодує, глядач дарує артистам букети, глядач встає, щоби висловити своє «Ах!» спектаклю, від якого, як то кажуть, «мороз по шкірі»…
Вшанування ювілярів після вистави
Привітання, цінні подарунки, подяки, квіти ювілярам від Одеської військової адміністрації, мерії Одеси, інших організацій… Хор театру виконує на честь ювілярів величне «Многая літа!».
Все урочисто і дуже зворушливо: Вікторія та Володимир Фролови приймають привітання у костюмах героїв, у яких (ось уже без жодного перебільшення) щиро вжилися…
Ювілярам вручили торт, присвячений виставі «Скрипаль на даху»
На сцену тим часом на мереживній каталці впливає торт від шанувальника театру. Торт вінчає, звичайно ж, скрипаль на даху, чиє виконання – немов тонкий музичний супровід і життя, і долі…
Читайте також:
- Разом – до Перемоги: одеська Музкомедія подарувала глядачам свято;
- Одеська Музкомедія: перша прем’єра у воєнний час, ще й «циркова»;
- В одеській Музкомедії поставили « Золотого теля»: ще одна прем’єра.
Фото автора та з архіву Одеської Музкомедії
