Поява на обличчі, боках чи животі маленьких прищиків тілесного кольору, які не проходять місяць і довше, може бути симптомом вірусу з екзотичною назвою «контагіозний молюсок». Як їм можна заразитися і чи є ефективні засоби лікування, розповів лікар-дерматовенеролог Микита Агафонов.
Хто може захворіти
Контагіозний молюск — досить поширене шкірне захворювання, що викликається вірусною інфекцією. Крім шкіри, недуга може вражати слизові оболонки, виявляючись у вигляді маленьких щільних округлих висипань, що зовні нагадують перлини (звідси назва хвороби). З добрих новин – ці утворення доброякісні, безболісні та часто згодом проходять самостійно.
Багато вважають контагіозний молюск «дитячою» недугою, бо на них частіше хворіють діти до 10 років, заражаючись один від одного і через предмети загального користування в садку, школі, спортивних секціях.
Але від молюска страждають і дорослі пацієнти. Серед них поширеність захворювання становить до 20 відсотків, при цьому чоловіки хворіють частіше за жінок. В особливій групі ризику – люди похилого віку з алергічними та дерматологічними захворюваннями, онкопатологіями, ослабленим імунітетом, які тривалий час приймають гормональні препарати.
Як передається вірус
Збудник контагіозного молюска — вірус, що відноситься до групи оспинних і патогенний тільки для людини (тобто тварини на них не хворіють і не можуть бути переносниками).
Хвороба передається при безпосередньому контакті з хворим (шкіра до шкіри) або через предмети, якими він користувався (одяг, особисті речі, посуд, рушники, ліжко, мочалка). Вірус також може зберігатися в пилу приміщень, тому нерідко спостерігаються епідемічні спалахи в дитячих колективах.
У дорослих, крім побутового, поширений статевий шлях передачі захворювання.
Передачі вірусу сприяють умовам підвищеної спеки та вологості, тому часто зараження відбувається в басейні, ванні, сауні, спортивних душових та роздягальнях.
Симптоми контагіозного молюска
У дорослих та дітей симптоми контагіозного молюска з’являються після інкубаційного періоду, який з моменту інфікування в середньому становить від двох тижнів до декількох місяців.
Основна ознака захворювання — це поява папул, щільних вузликів на шкірі діаметром 2-5 міліметра. Вони можуть бути тілесного, рожевого або перламутрового відтінку, мають куполоподібну форму та характерне невелике заглиблення у центрі. Типовим симптомом контагіозного молюска є виділення білої кашкоподібної маси при натисканні на шкіру.
Висипання можуть бути одиничними або множинними, в основному вони безболісні, але іноді викликають невеликий свербіж або дискомфорт. У дітей молюск зазвичай «поселяється» на обличчі, повіках, тулубі, кінцівках. У дорослих він також може бути зосереджений біля геніталій, на внутрішній частині стегон та на животі. Вкрай рідко хвороба вражає підошви та долоні.
Як лікувати контагіозний молюск
Для цього потрібно звернутися до лікаря-дерматовенеролога. При характерній симптоматиці досвідчений фахівець зазвичай ставить діагноз на підставі огляду, але іноді потрібно скласти й додаткові аналізи.
Підхід до лікування вірусу варіативний. Найчастіше рекомендується вичікувальна тактика без медикаментозної терапії, оскільки висипання не турбують пацієнта, є лише косметичний дефект і при нормальній імунній відповіді організму проходять самостійно через кілька місяців (іноді – років). Але якщо папули знаходяться на повіках, обличчі, статевих органах або доставляють дискомфорт, їх видаляють різними методами: вишкрібанням спеціальним інструментом, припіканням рідким азотом, електроножем або лазером. Деякі фахівці також рекомендують боротися з контагіозним молюском за допомогою мазей, гелів, аплікацій, противірусних та антигістамінних препаратів.
Але самостійно видавлювати або видаляти висипання не можна, оскільки високий ризик подальшого поширення вірусу на здорові тканини як самого пацієнта, так і оточуючих.
Які можуть бути ускладнення
Можливі ускладнення контагіозного молюска:
- утворення рубців на місці видалених папул;
- косметологічні дефекти при локалізації вірусу на шкірі обличчя;
- хронічний кон’юнктивіт при висипаннях на повіках;
- приєднання вторинної бактеріальної інфекції в місцях порушення цілісності папул.
Ірина Кадченко
Читайте також:
