Нервовий тик чи гіперкінез — стан у якому від хвилювання чи втоми починають посмикуватися очі, чи куточок рота. Це може бути перевтома і після відпочинку симптоми пройдуть самі собою, але якщо вони повторюються регулярно, потрібна консультація лікаря. Чому виникає нервовий тик, і у яких випадках він небезпечний, пояснила терапевт Вікторія Кокошко.
Основні ознаки нервового тику
Нервовий тік (гіперкінез) — це синдром, що проявляється мимовільними швидкими повторюваними рухами окремого м’яза або групи м’язів. Це відбувається через збої в роботі нервової системи, при яких порушується передача імпульсів від головного мозку до м’язових волокон.
Тик може торкатися різних частин тіла, але найчастіше спостерігається на обличчі. Зовні це може виглядати як часті моргання чи підморгування, зведення брів, наморщування носа, відкривання рота. Крім того, тик може виражатися хмиканням, сплюванням, відтворенням несподіваних звуків, рідше – поворотами голови, стисканням кулаків, клацанням пальців. При цьому самостійно зупинити такі напади людина зазвичай не здатна.
Раптові скорочення м’язів можуть виникати і в стані спокою, але частіше з’являються або посилюються під час емоційного напруження і в стресових ситуаціях. Водночас тик зменшується при концентрації уваги або під впливом алкоголю і зникає в період сну.
Тики турбують пацієнтів різного віку, чоловіки страждають від них частіше за жінок.
Яким буває гіперкінез
Тіки мають безліч класифікацій:
- з причини виникнення: первинні — починаються раптово як результат нервового виснаження або стресу і припиняються самостійно, і вторинні — розвиваються як наслідок травми або іншого захворювання;
- патологія може бути: спадковою або больовою (тик, викликаний нападами невралгії);
- тики ділять на: прості — елементарні м’язові рухи, і складні — комплексні рухи із залученням багатьох м’язів;
- за тривалістю: гострими та хронічними;
- за поширеністю: локальними — залучається лише одна група м’язів і генералізованими — задіяні кілька м’язових груп;
- за типом прояву: мімічними, моторними та вокальними.
Через це з’являється гіперкінезу
Непрямими або прямими винуватцями розвитку нервового тику можуть стати захворювання головного мозку (судинні, інфекційні, метаболічні), неврологічні та психічні розлади, генетична схильність, черепно-мозкові травми та їх наслідки, інтоксикації організму (наприклад, чадним газом), передозування чи побічний ефект застосування психостимуляторів, нейролептиків.
Провокуючими факторами виступають і стрес, хронічна перевтома, нестача сну, перевантаження зору (тривала робота за комп’ютером при поганому освітленні, звичка читати лежачи).
При цьому помічено, що нервовий тик частіше виникає у тривожних, недовірливих, вразливих і невпевнених у собі людей.
Нерідко точна причина розвитку патології так і залишається невстановленою.
Як лікувати гіперкінез
Якщо нервовий тик (наприклад, посмикування ока) виник у вас одноразово після безсонної ночі або кількох годин за кермом, — швидше за все, він пройде самостійно після того, як ви спите і відпочинете.
Але якщо мимовільні скорочення м’язів турбують вас не вперше, стаючи більш інтенсивними, потрібно звернутися до невролога. Після огляду та опитування лікар направить вас на необхідні обстеження: аналізи крові та сечі, електроенцефалографію, КТ або МРТ головного мозку тощо. Також можуть бути потрібні консультації інших вузьких фахівців.
Комплексне лікування підбирається індивідуально і залежить від причини виникнення, інтенсивності, тривалості та локалізації нападів. Може застосовуватися медикаментозна терапія, спрямована на лікування основного захворювання або усунення супутніх симптомів: призначаються антидепресанти, нейролептики, міорелаксанти, протисудомні препарати, спазмолітики, ноотропи, седативні засоби. Також рекомендуються психотерапевтичні сеанси для вирішення особистісних проблем, навчання навичок релаксації, зниження тривожності, ЛФК, масаж, фізіотерапевтичні процедури. Іноді застосовуються ін’єкції ботоксу.
Прості прийоми як впоратися з нервовим тиком
Одна з найпоширеніших форм нервового тику — посмикування м’язів очей. Ось кілька простих прийомів, які допоможуть з ним упоратися:
- сильно заплющте очі на 3-5 секунд, напружуючи повіки;
- сильно примружте очі, після чого максимально широко відкрийте, повторіть кілька разів;
- легко та швидко поморгайте протягом 30 секунд;
- якщо є можливість, вмийте закриті очі по черзі теплою та холодною водою.
Ірина Кадченко
Читайте також:
