В селі Обжиле на Балтщині місцеві жителі реставрували та перетворили стару криницю на справжній парк відпочинку «Шипота».
Роботи велися коштом праправнука першовідкривача колодязя, військового льотчика, «афганця», почесного громадянина села Обжиле Олексія Пушкаря. Тоді було відремонтовано криницю, оновлено її дах, поряд висаджено парк із хвойних і вербних дерев, вимощено доріжки, встановлено лавки, альтанку, спортивний комплекс і дитячі гойдалки, зведено місток закоханих. Для зручності перехожих зробили так, що з самої криниці широким струменем б’є джерело кришталево чистої води. Тут же напоготові жбан і кілька кварт.
Разом з Олексієм Пушкарем торкнувся прадідівських джерел двоюрідний брат, вертолітник Валентин Краснов. Біля криниці брати посадили на згадку вічнозелені дерева.
Чим цінна криниця «Шипота»
Криниця «Шипота» вже понад 150 років радує місцевих і перехожих своєю джерельною водою, яка має цілющі властивості. Вона одна з найбагатших у селі криниць на мінеральні речовини, і у лихоліття Другої світової війни добре загоювала рани, у роки голодомору рятувала селян, і тепер підтримує життєву силу тих, хто нап’ється з її джерел.
Свого часу ці живильні джерела віднайшли мешканці села Обжилого Андріян Пушкар, Олексій Срібняк, Микита Косановський, почувши як вони «шиплять» під землею. Криницю будували всім селом: копали вручну, возили волами каміння із села Грабового, що на Кодимщині, укладали його.
Родина Андріяна Пушкаря жила поблизу криниці і турбувалась за чистоту і порядок біля неї. Потім заповіти діда свято виконували онуки Тимон і Семен — сини Мойсея Пушкаря. Вони чистили криницю, ремонтували, облаштовували поручні, лагодили жолоби.
Старожили кажуть, що шепіт криничних джерел було чути далеко. Таку назву й отримала криниця поблизу роздоріжжя.
Навколо криниці зробили парк
У 2014-му сільська рада стала переможцем щорічного обласного конкурсу сільських і селищних рад з розвитку соціальної інфраструктури і благоустрою території. Премію – 60 тисяч гривень — громада вирішила витратити на благоустрій парку.
В центрі квітника, що веде до «Шипоти», височіє мармурова стела, де увічнено імена тих, хто відкрив для поколінь ці життєдайні джерела.
Цілюще джерело і чудове місце відпочинку ваблять і сьогодні як місцевих, так і подорожніх.
Вандали нищать рукотворну красу
Та знайшлися ниці люди, які по-варварськи нищать добро громади, паплюжать рукотворну красу, ламають лавки і альтанку, псують обладнання криниці.
— Вперше за довгий час вийшла з дітками на прогулянку до цього чудового місця і була шокована: наша гордість — парк «Шипота» – нищиться якимись вандалами. Гірка без бильця, яке давало безпеку маленьким відвідувачам. Колодязь надламаний і без відерця, лавочки понівечені, штахети на заборі виламані, альтанка потрощена. Прикро, що люди не вміють шанувати чужу працю. Щодня тут прибирають, фарбують, ремонтують, намагаються створити затишок для нас. Я не знаю, хто так може знущатися з місцевої пам’ятки, але це просто жахливо, — обурюється мешканка Обжилого Вікторія Сахарова.
Люди пропонують встановити камери відеоспостереження, може, тоді не будуть хуліганити, бо боятимуться штрафів.
Пращури віднайшли та подарували місцині ключі, сучасники облагородили їх і створили затишний сквер відпочинку.
…Коли п’єш із «Шипоти», відчуваєш прилив сил. А може, це добра енергія наших пращурів передається з водою? Адже вода має здатність пам’ятати! Не забуваймо і ми творити добро.
Читайте також:
