Як і обіцяв читачам сайту «Одеське життя» у матеріалі «Вулиця Московська – це у нас надовго? Як перейменовують вулиці в Одесі та Херсоні», продовжую відстежувати цей процес. І якщо в Херсоні зі зрозумілих причин доти поки руки не доходять (ворог біля воріт), то в Одесі дуже навіть, по-одеськи кажучи, ворушать море ціпком. Тема тут на слуху, і це тішить, бо сподіваюся: одесити проторять херсонцям дорогу.
Читайте також: Вулиця Московська — це у нас надовго? Як перейменовують вулиці в Одесі та Херсоні
Нещодавно наш сайт вустами віце-мера Одеси Олега Бриндака розповів, що «в Одесі перейменують 200 вулиць…». Йдеться не просто про декомунізацію назв вулиць (топонімів): це питання вже закрите (ну чи майже закрите) за допомогою однойменного закону. Йдеться про наступний етап — чищення топонімів, тобто. публічного простору України від російсько-імперського минулого.
Суворов: про що мовчить історія
Ось лише один із сотень прикладів здавалося б «безпечних» історичних назв: Суворівський район в Одесі та в Херсоні. Здавалося б: дивний генералісимус у буклях, «слуга цареві — батько солдатам», перехід через Альпи, «куля — дурепа, штик — молодець» — це те, що нам про «великого російського полководця» подавали зі шкільної лави.
І повний мовчок, що в 1794 він буквально залив кров’ю антиросійське повстання у Варшаві! Для «заспокоєння» поляків, які мріяли вибратися з-під російської п’яти, імператриця Катерина Друга (пам’ятник їй уже — ОК! — демонтовано в Одесі) відрядила туди Суворова із 25 тисячами штиків. Вони підійшли до Праги – правобережної частини Варшави. Цивілізовані поляки сподівалися сісти за стіл переговорів і навіть не вивезли на лівобережжя Вісли дітей. Але яка там дипломатія: Суворов одразу кинув війська на штурм! Поляки відчайдушно чинили опір, і росіяни підпалили Прагу з 4 сторін.
Спогади генерала Івана фон Клугена
Генерал Іван фон Клуген, що служив у війську Суворова, згадує: «Пронизливий крик жінок, крики дітей наводили жах. Запеклі наші солдати в кожній живій істоті бачили губителя наших і вбивали всіх, не розрізняючи ні років, ні статі.»
А ще фон Клуген згадував, що солдатам мало не щодня зачитували правила поведінки авторства Суворова. Зокрема, «Взяв місто – все твоє! Якби брали тільки пожитки… Але тут і життя, і честь віддавалися на свавілля розлютованого солдата», — жахався соратник Суворова.
У той день полягли 9 тисяч захисників Праги і близько 20 тисяч мирних жителів, але Суворову повідомили лише про півтори тисячі. За упокорення поляків імператриця презентувала йому землі та 40 тисяч селян у північній частині Польщі.
РФ використовує методи Суворова проти України?
Ну що, чи не так, на самій поверхні лежить аналогія з нинішнім упокоренням інакомислячих українців, які не побажали жити під російською п’ятою? Тож чи не огидно бачити на стінах будинків в українських містах таблички з ім’ям головоріза — «вулиця Суворова»?
Є надія, що незабаром процес деімперіалізації топонімів спроститься, причому не в рамках «революційної необхідності», а в рамках закону. Стало відомо про проект закону, що надійшов на розгляд Верховної Ради, який внесе зміни до Закону України «Про географічні назви». Коли ці зміни з проекту стануть законом, набагато простіше, ніж зараз, викорчовувати з нашого побуту чужі, ворожі топоніми. Швидше за все Одеса, як завжди, «піде паровозом» (до речі, вулиця Суворова тут ще 1995 року перейменована на Приморську), а Херсон — слідом за нею.
Валерій Боянжу, Херсон — Одеса
Які поляки у Празі?! ***!