Одеський провулок Топольського – маленький і ніби трохи «загублений». Він тягнеться від вулиці Новосільського до Старопортофранківської. У нього немає будинків, що мають непарні номери, і це далеко не єдина «дивина» старого провулка.
Одеський провулок перейменовувався багато разів
Ах, як його любили перейменовувати (чи його!). Спочатку він називався Інвалідним провулком. Назва походить від розташованих тут колись інвалідних казарм.
Згодом він отримав назву… Молодих піонерів ім. В.І.Леніна («Молодих піонерів»… Ну просто супер!), Далі став просто Піонерським, потім отримав ім’я Менделєєва. 1965 року перейменований на честь загиблого при обороні Одеси під час Другої світової війни льотчика Віталія Топольського. Про це в провулку мовить меморіальна табличка.
Меморіальна дошка на честь Топольського
Історичний провулок по-одеськи: будинки «раньшие», будинки сьогоднішні
Провулок Топольського трохи звивистий на відміну від більшості «прямих» вулиць-провулків міста, з боку провулка незвичайно виглядає «верхівка» Кирхи. Непогано збереглася старовинна бруківка на проїжджій частині. Пішохідна частина може похвалитися сучасною плиткою, але далеко не завжди її хорошим станом.
З провулка Топольського по-особливому виглядає будівля Кирхи
Непарна сторона провулка Топольського – це торці та «частини» нашої Кирхи, що простяглися вздовж провулка, і, звичайно ж, Академії зв’язку імені О.Попова.
Бруківка в провулку Топольського, що чудово збереглася
Парна сторона провулку – будинки. Їх небагато, зате які! Досить сказати, що знаменитий будинок «з вухами» (він же – «з локаторами») зумів вписатися в стрункий ряд історичних будинків, які пам’ятають ще позаминуле століття.
Будинок «з вухами» (локаторами) у провулку Топольського
Взагалі будинків тут небагато, зате збереглося безліч старовинних дверей, що дійшли до нас далеко не в найгіршому вигляді.
Академія зв’язку імені О.Попова
Багато припаркованих машин, мало людей – особливість провулку. Ще одна загадка: він розташований в «оточенні» Кирхи та Академії, студентського гуртожитку (ближче до Старопортофранківської), а складається враження тихого центру.
Одеський провулок Топольського: старовина та сучасність
Звивистість старого провулка досить цікава: ближче до Новосільського провулок зберіг старовину, ближче до Старопортофранківської – помолодшав: тут вам і палісаднички, і сучасні вуличні «ознаки» з кафешкою та вуличними сидіннями. І, звичайно, цей будинок «з локаторами» з офісним центром усередині. Бракує якогось сучасного арт-об’єкта…
І все це якимось загадковим чином зібралося воєдино в одному маленькому історичному провулку. Хтось скаже, що «якось не поєднуються» старовинні будинки з напівколонами, що збереглися, і маскаронами у вигляді бородачів з «вухатим» будинком? Так ось вам яскравий приклад, як цілком собі поєдналися: крок – позаминулий вік, ще два кроки – день сьогоднішній.
Читайте також:
- Тихий-тихий Каретный переулок. Или все-таки улица?
- Одесский Лютеранский переулок: легендарные дома, старейшие рельсы и немного таинства.
Фото автора
