Ключові моменти:
- Свято Івана Купала поступово переходить на нову дату разом із церковним календарем
- На Одещині купальські традиції найкраще збереглися у селах біля водойм
- Через народні свята українці підтримують зв’язок із культурною пам’яттю та традиціями предків
Чи звикли українці до святкування Івана Купала за новим календарем, чому це свято залишається популярним і де на Одещині ще можна побачити традиційні купальські обряди? Про це журналістка «Одеського життя» Олена Кудряшова поговорила з культурологинею та викладачкою мистецтвознавства Віталіною Ананченко.
Купала за новим календарем: чи прижилося свято в Україні
— Пані Віталіно, чи звикли українці до нової дати святкування?
— Думаю, що ми зараз перебуваємо в перехідному періоді. Багато людей досі автоматично згадують про Купала на початку липня, тому що саме так святкували їхні батьки й дідусі з бабусями. Але поступово нова дата входить у наше життя. Варто пам’ятати, що свято не змінилося — змінився лише календар. Більше того, тепер воно стало ближчим до літнього сонцестояння, з яким історично й було пов’язане.
— Чому це свято досі викликає такий інтерес?
— Тому що воно дуже живе та емоційне. У ньому є все, що любить людина: природа, вода, вогонь, пісні, романтика, легенди. Це не кабінетна історія з підручника. Це свято, яке можна побачити, почути й відчути. Саме тому навіть сучасні люди, які можуть не знати всіх обрядів, усе одно із задоволенням плетуть вінки чи фотографуються біля купальського вогнища.
— Чи збереглися традиції на Одещині?
— Так, хоча найбільше вони збереглися саме в селах. Особливо там, де є річки, ставки або озера. У таких громадах ще можна зустріти купальські гуляння, народні пісні, плетіння вінків. Часто це вже не автентичний обряд у чистому вигляді, а його сучасна версія, але головне — люди продовжують збиратися разом і пам’ятати про своє коріння.
У великих містах ситуація інша. Тут традиція частіше переходить у формат фестивалів, концертів або тематичних культурних заходів. Проте навіть у такому вигляді вона продовжує жити.
— Чому важливо не втрачати такі свята?
— Бо саме через них передається культурна пам’ять. Через пісні, звичаї та родинні історії ми відчуваємо зв’язок із попередніми поколіннями. Особливо зараз, коли українці багато переосмислюють і повертаються до власних традицій, такі свята набувають нового значення.
Цього року великих публічних купальських фестивалів на Одещині небагато. Водночас у багатьох селах та громадах традицію продовжують підтримувати на місцевому рівні — без гучної реклами, але з тією ж любов’ю до народних звичаїв. І, можливо, саме в цьому сьогодні полягає справжня цінність свята: не в масштабі заходу, а в бажанні людей зберегти частинку своєї культури для наступних поколінь.
Читайте також:
