“Одеське життя” прийняло виклик колег та взяло участь у челенджі “Міфологія українських міст”, який почали з нагоди Глобального тижня медіаграмотності.
Естафету про участь у челенджі “Одеське життя” отримало від незалежного медіа №1 Донецької та Луганської областей “Східний варіант / Восточный вариант”.
І хоча міфами наповнений чи не кожен дворик старої Одеси, міф, який розвінчало про Одесу “Одеське життя” один з “найулюбленіших”: Одеса ніколи не була українською.
Наша редакція знайшла цікаві докази того, що Одеса – це українське місто попри усі проросійські наративи.
- Перша книжка українською мовою «Маруся» була надрукована в Одесі ще в 1834 році. Найперша пісня про Одесу була вигадана у 1850-х роках саме українською мовою. Перший її рядок звучав так: «А в Одесі добре жити».
- Друкарня Фесенко. Її засновником був українець Юхим Фесенко, який народився на Чернігівщині. Саме з цієї друкарні виходили у світ українські книги в Одесі. А сама друкарня була надприбутковим підприємством.
- Одеських українців вважали більш радикальними у порівнянні з київськими та харківськими – адже вони бачили перспективу розвитку саме у самостійницькому русі. Для прикладу варто згадати Євгена Чикаленка, Михайла Комарова, Сергія Шелухіна, Михайла Слабченка, Івана та Юрія Лип, родину Симиренків. Ще у 1917-1920 роках вони проявили себе у боротьбі за незалежність. Та саме за свою проукраїнську позицію більшість із них в ті часи загинули.
- На початку 20 ст. в Одесі діяли українські товариства “Просвіта”, “Українська Хата”, Одеський український клуб. На той період в Одесі саме українською видавалися газети та журнали.
- З Одесою пов’язане ще й створення першої української професійної театральної трупи. У 1883 відбулися перші гастролі трупи “Театру Корифеїв” під керівництвом Кропивницького й Старицького. Серед членів трупи були: Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський, Панас Саксаганський, Марія Костянтинівна Заньковецька. Гастролі в Одесі тривали два місяці й кожного дня був аншлаг, а в чергах до каси публіка билася за квитки.
Історик Володимир Півторак вважає, що Одеса не підходить до поняття «російське місто» за жодним критерієм. Втім, це не було секретом навіть для імперських ідеологів. Подивіться уважно на ілюстрацію із тогочасного популярного російського журналу 19 ст. «Ніва». Над нею є напис «Сота річниця приєднання Одеси к Росії». То що ж знали вони, чого не пам’ятаємо ми?
Раніше “Одеське життя” писало про історію Одеси – що собою представляло місто в ранні роки свого створення та про 12 міфів, які розвінчав історик.
“Одеське життя” продовжило челендж та передало естафету місту Івано-Франківськ.
Всю інформацію про челендж, коментарі читачів та хто ще отримав естафету можна побачити на facebook-сторінці “Одеського життя”.
