Новини Одеси та Одеської області

Від Хаджибею до Одеси: що собою представляло місто в ранні роки

Від Хаджибею до Одеси: що собою представляло місто в ранні роки

Заснування Одеси пов’язане із низкою історичних міфів. Історик Володимир Півторак запропонував розібратися у найпопулярніших із них.

Історик зазначив, що серед наведених даних багато хто є знахідками його колег – істориків з різних одеських ВНЗ, які занурені в цю тему, вивчають нові джерела, проводять дослідження, як «у полі». , так і в архівах та бібліотеках.

Коли з’явилася Одеса

Офіційна дата заснування Одеси відбулася 22 серпня 1794 року за старим стилем. Вона належить одеському історику Скальковському, який присвятив її на честь коронації царя Миколи I у 1824 році.

До цього на цій місцевості було зафіксовано три населені пункти, які виконували пункти торгових форпостів (райони Лузанівки, Ланжерона, Аркадії). А якщо копати ще глибше, то можна згадати поселення з портом та укріпленнями, які належать ще до часів неоліту.

Є думка, що це могло статися навіть у 14 столітті, але вчені не мають підтверджуючих документів, хоча вони впевнені, що в золотоординську епоху тут також був населений пункт з такими ж функціями. Тому дослідники зупинилися на даті першої згадки – травень 1415 року.

Є достеменно відомий документ 15 століття, який доніс до нас інформацію, що в місті Снятин, Польський король (який був ще й владикою Червоної Русі та Великим князем Подільським) прийняв у себе послів від Грецького (Візантійського) імператора та Вселенського патріарха. Вони попросили зерна, бо мали труднощі з поставкою продовольства до Константинополя. Тоді їм надіслали з королівського порту Кочубеєва потрібну кількість зерна.

Як з’явилася назва «Одеса»

Нова назва міста Одеса вперше зустрічається в січні 1795 року, але офіційного указу про перейменування не знайдено.

Лише у 1894 році з’являються перші згадки, що назву нашому місту дала Катерина II. Досі існує легенда, що це сталося на якомусь із балів.

Інша легенда свідчить, що Одеса – це французьке слово Асседо («води достатньо»), написане навпаки. Вона з’явилася 1873 року і пов’язує її з будівництвом міського водопроводу.

Проте Одесос – це реальне античне місто, що існувало на місці сучасної Варни. Але зараз у вчених недостатньо даних, щоб зрозуміти, як ця назва виявилася саме тут. На той час відбулося багато перейменувань турецьких назв на не турецькі і це було принципово для нової влади.

Але чому Одеса з Варни переїхала сюди, Херсон потрапив на Дніпро, а Тираспіль – на Дністер сучасним історикам точно не відомо.

Втім, є одна «зачіпка» – щоденник українського шляхтича Адріяна Грибовського, одного із секретарів Катерини ІІ. У його записах було знайдено таку фразу: «Я побував в Одесі, яку мені пощастило свого часу назвати». Це єдиний момент, який вказує на справжнього автора назви нашого міста. А ось як все це відбувалося, ми можемо тільки здогадуватися.

Як Одеса виглядала раніше

Ми досі точно не знаємо, як виглядала місцевість, де зараз стоїть наше місто, кілька сотень років тому.

Існують розтиражовані зображення, зокрема, картина «Хаджибей» художника Геннадія Ладиженського, яка зберігається в Одеському художньому музеї. Але навіть вона – лише черговий художній твір, створений на основі документів та уявленні про це місце, властиве кінцю 19 століття, і його не можна приймати за історичний документ.

Картина «Хаджибей» Геннадія Ладиженського

Картина «Хаджибей» Геннадія Ладиженського

Також багато хто з нас бачив на просторах інтернету гравюру, яка датується 19 століттям. Історик пропонує придивитися до неї уважніше: зображення зроблено з ракурсу висоти пташиного польоту, який на той час технічно був недоступний.

Крім того, на ньому зовсім інші пропорції міста і розташування відомих нам знакових споруд.подружжя. Цю гравюру було створено в Німеччині автором, який ніколи в Одесі не був.

Гравюра фортеці Хаджибей у IХХ ст. Німецький автор

Гравюра фортеці Хаджибей в IХХ ст. Німецький автор

 

На сьогодні найкращим відображенням околиць та самої фортеці Хаджибей можна вважати візуалізацію харківського архітектора Ігоря Титаренка. Він наклав креслення, дані археологічних досліджень на карту місцевості та завдяки новим технологіям отримав такий результат.

Втім, вже з’явилася критика цих зображень щодо точності розташування тих чи інших будівель на території цитаделі. Але на цей час – це найточніша візуалізація фортеці у 18 столітті, адже точніших даних у вчених ще немає.

3D візуалізація фортеці Хаджибей у ХХVIII ст. Ігор Титаренко

3D візуалізація міцності ХХVІІІ ст. Ігор Титаренко

Коли в історію засновників Одеси додали Катерину II

До середини 19 століття, коли Катерину II почали вплітати в історію міста, ніхто не говорив про неї як про засновницю Одеси.

Першим, кого назвали «батьком міста» був Дюк де Рішельє, хоч він приїхав у місто тільки в 1803 році. Але це прізвисько було дано йому городянами за заслуги у розвитку міста.

Перший перепис: хто жив у ранній Одесі

Перший реальний перепис населення Одеси відбувся в 1897 році. Але там імперські демографи використали маніпулятивний метод – вони об’єднали великоросіян та малоросіян в одну групу.

Але основний стереотип стосовно населення Одеси стосується єврейської громади, чисельність якої доходила до третини всіх жителів. Одеса виявилася єдиним великим містом імперії, де євреї могли вільно навчатися, працювати чи займатися бізнесом. І цей стереотип «єврейського міста» продовжував працювати й у 20 столітті.

Стара Одеса

Якою мовою розмовляли в Одесі

Чи відрізняється Одеса від інших міст у лінгвістичному плані? Це залежить від кута зору, під яким ми розглядаємо це питання. Діалект, який був у місті, змінювався у 19 та у 20 століттях.

Але збереглися джерела. Так, наприклад, Костянтин Зеленецький (1812-1858), який першим висвітлив це питання, сказав у своєму дослідженні, що ця мова хоч і подібна до російської, але в ній настільки багато малоросизмів і галицизмів, що є питання, це російська або все-таки малоросійська.

Сучасні лінгвісти вважають, що це суржик, який створювався в багатонаціональному просторі, але український чинник, безумовно, вплинув і на слова і на їхню вимову. Безперечно, сильний вплив на цей процес мав і ідиш. Але вчені лінгвісти безжально констатують, що виділити це окремо в науковому плані неможливо. Отже, «одеська мова» – це ще одна красива метафора, літературний образ, ще один міф.

Продовження в публікації: Одеський історик розвінчав 12 найпопулярніших одеських міфів (Частина друга) (вiдео)

[mistape]
Висловіть вашу думку. Це важливо.
Підписатися
Сповістити про
guest
0 коментарів
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Ще за темою
Всі новини

Вибір редакції