Ключові моменти
- Оригінального листа не існує: історики не знайшли жодного автентичного документа — найдавніші копії датуються XVIII століттям.
- Лист був літературною пародією: мотив глузливої відповіді султану поширений у європейській антиосманській літературі XVII століття.
- Тема листа надихнула митців світу: від Рєпіна й Руданського до Шостаковича, Аполлінера та сучасних інсценізацій у Європі.
- Українські воїни продовжують традицію: бійці АТО і ЗСУ створюють фотопостановки та листи вже на адресу Путіна, поєднуючи козацький дух із реаліями сучасної війни.
Путін замість султана: кому українці адресують свій непохитний козацький гумор
Войовничий сарказм і праведний глум, притаманний козакам, закарбований в народній пам’яті.
Особливо яскраво це продемонстроване у відомому «Листі запорожців турецькому султанові», виникнення якого пов’язують зі звитяжним запорізьким кошовим отаманом Іваном Сірком. Популярним «Лист» став після створення українським митцем Іллею Рєпіним у 1891 році знаменитої картини «Запорожці пишуть листа турецькому султанові». Відтоді цей твір є символом українського характеру, незламності та гумору. Він продовжує надихати та бути актуальним і в минулому столітті, і сьогодні.
Так, у Другу світову війну українські партизани писали листа Гітлеру, а нинішні захисники України адресують їх Путіну.
Лист до султана – документ чи художня вигадка?
Дослідник козаччини Дмитро Яворницький вважав, що «Лист запорожців турецькому султанові» виник у козацькому середовищі, ймовірно, у другій половині XVII століття як прояв національної української самосвідомості.
За його версією, влітку 1675 року 20 тисяч козаків на чолі з Іваном Сірком здійснили успішний похід на Крим через плани Мухаммеда IV розгромити Запорозьку Січ. Тоді ж козаки нібито й написали листа султану як пародійну відповідь на його вимогу здатися, проте не надіслали до султанського двору.
Найавторитетніший фахівець з османського джерелознавства, доцент кафедри історії України Південноукраїнського педагогічного університету імені Ушинського, сходознавець Олександр Середа стверджує, що оригіналу такого листа ніколи не існувало, а найдавніші відомі копії датуються XVIII століттям, що свідчить про його недійсність як дипломатичного документа.
Автору монографій «Османсько-українська дипломатія в документах XVII-XVIII ст.», «Османсько-українське степове порубіжжя в османсько-турецьких джерелах XVIII ст.» та численних статей про османську спадщину півдня України не вдалося відшукати жодного такого козацького історичного документа в архівах Туреччини та Болгарії.
Тому «Лист» не має жодного відношення до дипломатії, а є виключно літературним твором християнської антиосманської пропаганди. У XVII ст. мотив листа до турецького султана набув широкої популярності в європейській літературі. Численні версії таких листів, окрім козаків, створили поляки, німці, французи, англійці та італійці.
2019-го історик Тарас Чухліб знайшов польську версію листа, датованого 1638 роком, у відділі рукописів Польської Академії наук у Кракові.
Вплив козацького «Листа» на мистецтво
- Класик української літератури Степан Руданський написав у 1859 році віршований переказ «Листа» українською.
- Видатний український художник-реаліст Ілля Рєпін відтворив його у знаменитій картині «Запорожці пишуть листа турецькому султанові».
- Гійом Аполлінер присвятив цьому факту свій вірш.
- Композитор Дмитро Шостакович на його основі написав частину симфонії XIV.
- Український письменник Володимир Малик створив пригодницько-історичну тетралогію «Таємний посол» (1968-1977).
- Британський актор Пітер Капальді в 2016 році інсценізував листа запорожців разом із коміком Меттом Беррі.
- Польський журналіст і музикант Ярослав Гугала написав віршований переклад «Листа» польською 2022-го.
Як сучасні воїни пишуть листа Путіну
З агресією Росії проти України зросла популярність картини Іллі Рєпіна. Наші захисники, мужньо боронячи країну, як і козаки, не втрачають почуття гумору й зухвалість. У відеосюжетах та фотопостановках вони відтворюють сюжет картини, ганьблячи Путіна.
Перші фотопостановки були зроблені під час АТО на Донбасі ще в 2014 році.
Згодом черкаські активісти написали листа «кремлівському карлику» біля могили славетного запорозького кошового Івана Сірка.
Фото на новий лад «Воїни АТО пишуть листа Султану, тобто Путіну» у виконанні бійців 30-ї ОМБ ЗСУ створив у 2015 році фотограф Юрій Білак на Донбасі. Відомі фотопостановки датуються першими місяцями широкомасштабного вторгнення Росії.
Найбільш відому фотокартину, пронизану козацьким духом, «Здалека чую відповідь козаків» відзняв у 2023 році французький фотомитець Емерік Луіссе.
Більше 40 бійців 112-ї бригади ТрО задіяні у постановці, щоправда, не з шаблями і списами, а з автоматичною зброєю та гранатометами. Якщо придивитися, то можна помітити символ нинішньої війни – дрон.
У першому ряду сидить Роман Грибов, колишній прикордонник, який на Зміїному сказав фразу, що стала потім мемом: «Русскій воєнний корабль, іді на@уй!».
Цитата
Микола Аркас, помістивши «Листа» до книги «Історія України-Руси», зазначив: «Сі листи, може, й вигадані, але вигадані дуже влучно».
Читайте також:
- В Одеській області волонтери виробляють бойові дрони, міні-ракети та військове спорядження
- Замість грибочків – укус лисиці: у Савранські ліси на Одещині поки краще не ходити
- Рені, коли немає світла: незвичні зайняття, якими займаються мешканці міста
