Одеса. Сімейний обід.
Вольф Маркович:
– Хто їв із моєї тарілки? І вона пуста.
Моня:
– А хто їв із моєї тарілки? І вона пуста.
Софочка:
– А хто їв із моєї тарілки? І вона пуста.
Дора Зельманівна:
– Ой, ну таки не робіть своїй мамі хвору голову! Я ще не накладала…
***
– Сонечко! Навіщо виходиш заміж за Яшу? Він жеж косоокий, кульгавий і лисий, ще й заїкається! Не виходь за нього!
– А міні красень таки не потрібен!
– Ой вей! Та я ж не за це – пошкодуй його, йому й так уже дісталося в житті…
***
Сара дзвонить коханцю:
– Дорогий, приходь, у мене чоловік увечері йде!
– А як я зрозумію, що він пішов?
– А я копієчку у двір кину, вона задзвенить, і ти ввійдеш!
Настав вечір. Сара кидає копійчину. Коханця немає і немає. Вона з балкона кричить:
– Дорогий ти де?
– Копієчку шукаю!
– От ти жлобська натура! Я її вже давно на ниточці підняла!
Хочете більше анекдотів? Такі вам сюди:
