Чому День ЗСУ відзначають 6 грудня: що сталося в цей день і його зв’язок з Одещиною

Ключові моменти

• 6 грудня 1919 року розпочався Перший зимовий похід Армії УНР — п’ятимісячний рейд у тил одразу п’яти окупаційних армій, що став однією з найуспішніших операцій визвольної боротьби.
• Близько 5 тисяч воїнів пройшли понад 2000 км, провівши десятки боїв на території сучасних Одеської, Миколаївської, Вінницької та інших областей, не схиливши жодного бойового знамена.
• Жителі Ананьївського та Балтського повітів активно підтримали українське військо, піднявши повстання проти більшовиків і сформувавши загони, що воювали разом з армією УНР.
• На честь учасників походу в Ананьєві встановлено унікальний меморіал, а традиції їхнього лицарства продовжують військовослужбовці 28-ї окремої механізованої бригади ЗСУ.

Початок Першого зимового походу

У бурхливий період національно-визвольної боротьби 1917–1921 років формувалася молода Українська Народна Республіка. Усюди панували анархія, громадянське протистояння та безвладдя. Армія УНР змушена була протистояти ще й п’ятьом різним арміям: більшовицькій, білогвардійській, Антанти, польській та анархістській, які прагнули захопити українські землі. Наприкінці 1919 року, щоб утвердити незалежність країни та зберегти боєздатність армії УНР, виснаженої війною та епідеміями, було вирішено здійснити партизанський рейд уже окупованими ворогом українськими територіями, а навесні підняти загальнонародне повстання проти більшовиків. Очолив похід, що тривав з 6 грудня 1919 року до 6 травня 1920-го, генерал-хорунжий Михайло Ємельянович-Павленко (1878–1952).

Близько 5 тисяч воїнів, пройшовши під керівництвом полководця понад дві тисячі кілометрів територіями Одеської, Житомирської, Київської, Черкаської, Кіровоградської, Миколаївської та Вінницької областей, провели пів сотні переможних боїв і сотню зіткнень із переважаючими силами ворога та здобули численні трофеї. Основні бої з «білими» та «червоними» бійці УНР провели під Липовцями, Жашковом, Уманню, Каневом, Черкасами, Смілою, Золотоношею, Ольвіополем, Голованівськом, Гайсином, Вознесенськом, Ананьєвом і Балтою. Українське воїнство за підтримки народу жодного разу не схилило свій національний прапор, а 8 травня 1920 року пройшло з ним переможним парадом визволеним Києвом.

На честь учасників Першого зимового походу назвали 28-му Одеську мехбригаду

Перемога української армії викликала патріотичний підйом серед селян Ананьївського та Балтського повітів. Скориставшись цим, отаман Семен Заболотний підняв повстання. Прагнучи його придушити, більшовики повністю спалили Селіванівку, Онуфріївку, Пасицели, Липецьке, Байтили та інші села. 16 квітня 1920 року проти більшовицького свавілля разом з ананьївськими підпільниками повстав 361-й Чорноморський полк, сформований більшовиками з українців. Через три дні, коли тривали запеклі бої між повстанцями й червоними, на допомогу прибув 3-й кінний полк Армії УНР. Більшовиків вибили з міста, а Чорноморський полк приєднався до визвольного руху.

Директор Ананьївського історико-художнього музею Олександр Шхалахов розповів, що 10 старшин, 41 підстаршина та козаки з Ананьєва влилися до цього полку як 4-й курінь. Загалом сотні патріотів з Ананьївського повіту стали під його знамена. Коли Одесу захопили війська Антанти та білогвардійців, саме в Ананьєві був сформований загін добровольців, який у складі Другого Одеського полку Дієвої армії УНР спершу бив білу гвардію, а потім і червону. Подальша доля молодої української держави та її армії була трагічною. Але партизанський рух за відновлення УНР тривав до кінця 1923 року. Особливо відзначилося Чорноморське повстанське козацьке військо. Бійців повстанських загонів, що діяли на території згаданих повітів Одеської губернії, називали козаками-повстанцями. Червоні розвідники повідомляли, що «серед них сувора дисципліна, а злочини караються розстрілами та шомполівкою».

В честь учасників Першого зимового походу назвали 28-му Одеську мехбригаду

Монумент, встановлений на честь лицарів Першого зимового походу в Ананьєві 15 вересня 2018 року, — єдиний в Одеській області. Верхівку білої колони вінчає Залізний хрест «За зимовий похід і бої». Пам’ятник зведено на пожертви, зібрані благодійним фондом «Героїка». Автором проєкту й виконавцем робіт був учасник бойових дій доброволець Олег Собченко з Черкаської області, який загинув під Вугледаром 24 січня 2023 року. На гранітних плитах меморіалу викарбувані імена 106 воїнів, які походили з Ананьївського повіту Херсонської губернії й у лавах Армії УНР боролися за незалежність України. Цей зимовий похід став найгероїчнішою сторінкою військового мистецтва часів визвольної боротьби 1917–1921 років. Згодом цей досвід перейняли воїни УПА.

Олександр Шхалахов продовжує пошуки земляків- козаків, які на початку ХХ століття стали на захист рідної землі. Їхнє лицарство та відвагу перейняли бійці 28-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ, у лавах якої з 2014 року захищають Україну від російських окупантів чимало уродженців Одеської області.

Довідка «ОЖ»

Онук сотника Задунайського козацтва Ємельяна Павленка, син російського генерала артилерії Володимира Павленка, герой російсько-японської та Першої світової воєн, Михайло Павленко в листопаді 1916-го очолив Другу Одеську школу прапорщиків. На цій посаді його застала революція. Полковник Ємельянович-Павленко згуртував юнкерів-українців і став одним із засновників Одеської військової громади, організатором Вільного козацтва та Єкатеринославського гайдамацького куреня. Згодом він обійняв посаду українського військового комісара при штабі Одеського військового округу та командував 11-ю пішою дивізією. Читайте також:

• Ананьїв: місто-пам’ятка з місцевої червоної цегли
• Ананьєву — 270 років: які таємниці приховує це давнє місто
• Козаки в одеських степах: як з’явилися, чого прагнули та чого досягли?

Поділитися: