Болючий вибір випускників-2025
Про те, які плани у випускників 2025 року, розповіла їх класний керівник Катерина Асаржи.
– У нас в класі п’ятнадцять учнів, з яких четверо останнім часом були на сімейному навчанні, тому що вони виїхали за кордон з батьками, – розповідає пані Катерина. – З одинадцяти випускників, які прийшли особисто отримати свідоцтва про загальну середню освіту, сім збираються продовжити навчання у Румунії та один юнак – в Молдові. Лише троє випускників обрали українські виші. Якщо заплановане буде досягнуте, то у цьому році на Батьківщині залишиться лише 20% молоді села Долинське – 80% прийняли рішення виїхати за кордон.
Детальніше про свої плани розповіли самі випускники та випускниці.
Вікторія Дерменжи:
– Я планую продовжити навчання в Румунії, в університеті міста Галац. Обрала факультет міжнародних відносин. Мрію у майбутньому подорожувати світом та допомагати своїм рідним. У нас в селі, в родині ми розмовляємо молдовською мовою. У школі вивчали румунську мову як предмет, нас добре підготували, але знання треба ще удосконалювати.
Святослав Мурзак:
– У школі я був відмінником, в атестаті чимало найвищих балів. Вирішив продовжити навчання у столиці Молдови, тому що в Кишиневі живе мій старший брат. Маю намір обрати самий престижний університет, але який саме, ще остаточно не вирішив. Мій улюблений предмет – математика. Можливо, стану інженером. Як буде далі, життя покаже. Можливо, повернуся з дипломом додому і буду працювати в Україні.
Олена Дєду:
– Ми з мамою вирішили, що удвох поїдемо на один рік у Чехію. Наша мета – заробити гроші, щоб я мала можливість для подальшого навчання. Я мрію стати поваром-кондитером. Де буду отримувати цю спеціальність – в Ізмаїлі чи за кордоном, ще не знаю, – життя покаже.
Ярослав Чобану:
– Планую продовжити навчання в Одесі, подаватиму документи в Міжнародний гуманітарний університет. Мене приваблює дизайн, я вже більш ніж два роки займаюсь 3D-графікою, в мене це виходить дуже добре, подобається. У майбутньому я себе бачу розробником 3D-моделей для ігор і анімації.
Дмитро Куртєв:
– Я планую поїхати до Румунії, поступити на факультет інженерії та інформатики, де вже два роки навчається мій старший брат. Очікую, що найважче мені даватимуться англійська та інформатика, але я у школі був відмінником – отже маю подолати ці науки. Не знаю, як далі складатиметься життя. Можливо, ми повернемось в Україну, будемо тут заробляти гроші й жити на своїй рідній землі.
Олена Куртєва, мати випускника:
– Мій старший син навчається у Румунії, як ще багато інших юнаків та дівчат із села Долинське. По-перше, великий плюс у тому, що в нас румуномовне середовище, ми вдома спілкуємось румунською мовою. Звичайно, у румунів мова більш літературна. Нашим випускникам треба багато працювати – вони декілька років проводять зі словниками, намагаються більше спілкуватись з румунами, щоб удосконалити мову. Але справляються – було б бажання. По-друге, в Румунії створені гарні умови для юнаків і дівчат з України: безоплатне навчання, безоплатні гуртожитки з прекрасними умовами, ще й стипендія. Якщо не маєш «хвостів», то отримуєш на місяць 900 леїв, це 8,5 тисячі гривень, тобто більше, ніж мінімальна зарплата в Україні. Якщо студент показує високі результати, то може отримати підвищену стипендію – 1500 леїв, тобто 14 тисяч гривень на наші гроші.
Я на зв’язку з багатьма нашими односельцями, що навчаються в Румунії, і знаю, що всі вони дуже сумують за домом, за селом, за своєю малою батьківщиною. Якби в Україні був мир, думаю, більшість би повернулись додому.
Село Долинське: виїжджали і раніше, але зараз майже всі
За даними останнього перепису населення, тут проживає 2,7 тисячі осіб. Мова спілкування в сім’ях – переважно молдовська, румунська.
Частина випускників Долинської школи завжди продовжувала навчання у вишах Румунії. Однак у період широкомасштабної війни в Україні значно більше молоді почало виїжджати за кордон.
Так, у 2023 році з 20 випускників за кордон виїхало 16 юнаків та дівчат, що становить 80%. А саме: до Румунії – 14 осіб, до Іспанії та Росії – по 1 випускнику. Лише чотири випускники вступили до національних університетів. Про це повідомила директорка Долинського ліцею Маріанна Черня.
У 2024 році в Долинському було 24 випускники, з яких чотири ще до закінчення школи виїхали з батьками за кордон. Отримавши атестати, слідом за ними поїхали ще 13 юнаків та дівчат: 11 випускників – до Румунії, 2 – до Молдови.
В українських вишах продовжили навчання 5 випускників Долинської школи. Якщо врахувати, що двоє не визначилися з подальшим навчанням, і припустити, що вони залишилися вдома, то виходить, що у 2024 році понад 70% випускників виїхали за кордон.
Село Лиманське: більшість покидає Батьківщину
Згідно з останнім переписом, тут проживає 3,3 тисячі осіб. Мова спілкування в сім’ях – переважно молдовська.
До широкомасштабної війни приблизно 30% випускників продовжували навчання за кордоном. Наприклад, у 2021 році з 24 випускників на навчання до Румунії поїхали 7 юнаків та дівчат. У перший рік війни нічого не змінилося – поїхало за кордон 30%.
Однак, за даними директорки Лиманського ліцею Мар’яни Топали, у 2023 році з 21 випускника за кордон виїхали вже 12 юнаків та дівчат, тобто 57% випускників.
У 2024 році тенденція посилилася – за кордоном опинилися близько 80% випускників Лиманського ліцею: з 24 отримувачів атестата про середню освіту, лише 5 залишилися в Україні.
Офіційний коментар
Тенденція виїзду учнів після одинадцятого класу за кордон є, але вона не масова. Про це заявив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий. Міністр зазначив, що від’їзд молоді пов’язаний із загальною хвилею міграції, яку викликала війна: «Ми бачимо загальну тенденцію, яка стосується загалом міграції, пов’язаної з війною. І перше питання – це, звичайно, питання безпеки».
Як бачимо, в населених пунктах, де проживають національні меншини, виїзд молоді має масовий характер: сприятливе мовне середовище та льготи для молоді з України – основні привабливі чинники.
Читайте також:
