Новини Одеси та Одеської області

Захист довкілля на Одещині: фаховий непрофесіоналізм або дерибан коштів

Захист довкілля на Одещині: фаховий непрофесіоналізм або дерибан коштів

Природа сьогодні стала мовчазною жертвою війні. Поняття «экоцид» міцно увійшло в лексику воєнного часу. А збитки, завдані навколишньому середовищу України, обчислюються десятками мильонів доларів. Здавалося б, саме зараз потрібні продумані та обґрунтовані проекти захисту довкілля. Але регіональна програма охорони навколишнього природного середовища, прийнята департаментом екології ОДВА, викликала здивування та обурення одеських фахівців в сфері природно-заповідної справи.

Назад – до промислового бракон’єрства

пастки для кефалі

пастки для кефалі

Регіональна комплексна програма охорони навколишнього природного середовища Одеської області, прийнята в ОДВА, розрахована на 2024-2028 роки. Всього на охорону довкілля Одещини планується витратити майже 4 мільярди гривень, 1,7 мільярда — збираються витратити вже впродовж цього року. Одеські екологи детально аналізували цей  документ й вирішили, що така «програма» нічого спільного з охороною природи Одещини не має.

— В програмі прописані заходи, які не просто шкідливі для нашого природного довкілля, але й не відповідають викликам сьогодення, — впевнена виконуюча обов’язки директора Національного природного парку «Тузлівські лимани» Ірина Вихристюк. — До того ж вони не укладаються в парадигму військових дій в Україні. Тільки одним рядком згадується про необхідність запобігання усунення наслідків промислового забруднення та забруднення довкілля внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Я не побачила жодних проектів  відновлення порушених екосистем. Навпаки – тут передбачені заходи, які поглиблять кризу – особливо, що стосується наших водних об’єктів. Так, в програмі передбачені заходи, які вкрай неприйнятні для екосистеми Тузлівських лиманів. Чомусь в департаменті екології уявили, що в національному природному парку потрібно будувати з’єднувальні гідротехнічні споруди між Чорним морем та Тузлівськими лиманами. Це абсолютно протирічить самої суті збереження цієї екосистеми в природньому стані. Будівництво таких гідроспоруд, фактично, перетворить її на такий собі рибколгосп. На 2024 рік передбачено 4 мільйони гривень тільки на розробку проекту та наукове обґрунтування проекту, якого в принципі не повинно бути. За допомогою цієї програми в обласній адміністрації мріють створити комунальне підприємство, яке буде потім управляти цими об’єктами, буде здійснювати господарський вилов риби.

Така гідротехнічна споруда в нацпарку вже була – штучний обловно-пропускний канал між Чорним морем та лиманом. Він був встановлений підприємством ОК «Граніт-2». Завдяки цій «пастці для кефалі», здійснювався  варварський вилов риби. У 2021 році, завдяки спільним діям адміністрації парку та Національної поліції України, судовим рішенням цю протизаконну схему вдалося поламати.

Про «недодосліджений» Сасик

озеро Сасик

озеро Сасик

Чималу суму регіональна програма передбачає на стратегічну екологічну оцінку багатостраждального озера Сасик.

Понад 40 років тому лиман Сасик відгородили від моря греблею, перетворив його на озеро. Метою було опріснення водойми водами Дунаю – заради розвитку сільського господарства. Однак виявилося, що в мулах лиману накопичено дуже багато солі. Тому процес опріснення затягнеться на десятиліття.

Полив водою із Сасика здійснювався кілька років. За цей час знищили близько 30 000 га чорнозему. Після засолення земель, полив припинили. Але дамбу, яка відрізала лиман від моря, залишили. В результаті постраждала не лише екосистема лиману Сасик, але й усі прибережні населені пункти. На цей час це місце екологічної катастрофи. Проблему не вирішено й досі.

— Незважаючи на те, що ми маємо понад 25 років усіляких «досліджень», прийнятих рішень, представники департаменту екології знов повертаються до того, що потрібні кошти на додаткові дослідження, — зазначає Ірина Вихристюк. – Ніяких досліджень не потрібно проводити в майбутньому та витрачати на них кошти. Сасик потрібно відновити шляхом створення каналу – відновити його природний процес життя та функціонування.

Про безпритульний нацпарк «Куяльницький» та «донорство» Хаджибея

Великий Куяльник

Великий Куяльник

1 січня 2022 року указом президента було створено Національний природний парк «Куяльницький». Йому було придано спеціальний статус державного курорту. Але досі в парку не створено адміністрацію. Водночас програмою планується розробляти проект землеустрою — на це виділяється більше четверті мільйона гривень.

— Хто буде розробляти, коли національному парку досі немає адміністрації? – запитує заступник директора НПП «Тузлівські лимани» Іван Русєв. – І зараз тут відбувається шалений дерибан ресурсів. Наприклад, у верхів’ях цього національного природного парку було знищено більше тисячі дубів і інших порід дерев. Зараз іде слідство. Також у програмі прописано, що будуть розроблені екологічно безпечні технології та заходи із видобування солі з Куяльницького лиману. Виконувач — «Джанкойсько-Сиваський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії». Ця організація зареєстрована на окупованій території. Кому будуть перераховані чималі гроші – 36 млн гривень?

Ще один напрям в програмі — наукове дослідження водопостачання Куяльницького лиману з джерел  прісної води Хаджибейського лиману.

— Водойма, яка має унікальний статус, як державний курорт і національний природний парк, не може наповнюватись водою, яка абсолютно брудна. Ніякі сучасні технології не зможуть довести її до тої якості, щоб вона задовольняла умовам, яких потребує Куяльницький лиман, — впевнений Іван Русєв. — Але на розробку робочого проекту водопостачання такої води виділяється 3 млн гривень.

Йдеться в програмі й про розробку проекту розчищення річища ріки Великий Куяльник.

— Навіщо це робити, якщо немає цільової державної програми по ренатуралізації самої річки Куяльник, як річища, як заплави, як живого організму? – запитує Русєв. – Але на це планується витратити 857 млн гривень.

Про землеустрій на острові Зміїний та межі в межах

Іван Русєв та Ірина Вихристюк

Іван Русєв та Ірина Вихристюк

На деякі заходи, які приписані в програмі, виділяти кошти взагалі не потрібно – тім більше, що вони вкрай захмарні, впевнена старший науковий співробітник НПП «Тузлівські лимани» Олена Попова. ЇЇ, м’яко кажучи, здивував пункт програми «Розробка документації з землеустрою, організації та встановлення меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду Одеської області».

— В програмі перераховується 15 об’єктів. І серед них – загальнозоологічний заказник «Острів Зміїний». Всі ми знаємо, в якому стані він сьогодні знаходиться. І коли він буде розмінований, щоб туди хтось зміг потрапити, — це дуже велике питання, — обурена вчена.

Ще одне незрозуміле питання – «Розробка документації винесення в натуру для орнітологічного заказника «Коса Стрілка». Річ у тім, що він є частиною регіонального державного природного парку «Тилігульський лиман». Подібна ситуація й з заповідним урочищем «Дністровські плавні». Тобто – який сенс виносити в натуру межі одного об’єкту в межах іншого – більшого за площею?

— Що мене дуже здивувало в цій програмі, що взагалі не передбачено розширення та створення нових територій заповідного фонду, — зазначає Олена Попова. – Хоча на 1 січня 2022 року частина заповідного фонду в Одеській області складає 4, 64%, а за нормативними документами повинна складати 10, 4%. Водночас ми с колегами розробляємо наукове обґрунтування нових об’єктів природно-заповідного фонду. Зокрема – регіонального природного парку «Придунайська Бессарабія. Ялпуг», який має охопити озера Ялпуг, Кагарлик та інші. Також розроблений проект національного природного парку на основі Тарутинського степу. Одна із його — назв «Буджатські степи». Але стосовно цього нічого не зроблено.  Хоча Одеська обласна адміністрація узгодила створення цих національних парків з міністерством екології.

За словами лідера громадської організації «Зелений лист» Владислава Балинського, одним з обов’язкових етапів прийняття подібній регіональної програми є їх громадське обговорення. Але чи відбулось воно — невідомо. На офіційній сторінці Одеської ОДВА, на якій оприлюднюються звіти стосовно консультацій з громадськістю, звіту про це він не знайшов.

Сьогодні фахівці національного парку «Тузлівські лимани» вимагають від Одеської ОДВА відкликати програму. Адже ризики від непрофесійних дій в сфері збереження довкілля можуть бути незворотні та призводити до значного погіршення екології Одеської області.

— Я стверджую, як громадянин України, як фахівець, як вчений, що ця програма – це абсурд, — заявляє Іван Русєв. — Ми разом з колегами стверджуємо, що це зроблено для того, щоб відмивати гроші, та закликаємо голову адміністрації, щоб він її відізвав.

Водночас в ОДВА намагаються звільнити з посади в.о. директора національного парку «Тузлівські лимани» Ірину Вихристюк. Голова Одеської обласної державної адміністрації Олег Кіпер направив міністру захисту довкілля та природних ресурсів України лист з вимогою «прийняття відповідних управлінських рішень» стосовно керівництва нацпарку.

Висловіть вашу думку. Це важливо.
Підписатися
Сповістити про
guest
0 коментарів
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Ще за темою
Всі новини

купить квартиру в Одессе

Вибір редакції