Де купують ліки сільські жителі Одещини: власний досвід
Ось що з цього приводу розповідають мешканці громад та старости старостатів.
Надія Кравченко, пенсіонерка, с. Лісне:
– Без аптеки дуже скрутно, зараз в селі живе більшість людей поважного віку. А старі люди часто хворіють, їм потрібні ліки. Подолати шістдесят кілометрів до Бессарабського, по-перше, не кожному під силу і, по-друге, не кожен може витратити майже 160 гривень на проїзд, щоб придбати пігулки. Я, наприклад, замовляю дітям і вони мені надсилають поштою.
Світлана Корчмарюк, староста Височанського старостинського округу, Бородінська громада:
– Височанське знаходиться на кордоні з Молдовою, і у вихідні люди пішки йдуть у сусіднє молдавське село Троїцьке, зокрема і за ліками. Проте через кордон можна пронести лише п’ять упаковок безрецептурних ліків. Тому люди, коли бувають в Бессарабському, закупляються. Але ж запастися на всі випадки життя неможливо.
Це дуже погано, що у ФАПах немає аптечних пунктів. Люди скаржаться, а що я можу вдіяти? Єдине, що коли їду по роботі в Буджак, – купую їм ліки.
Наталія Фучеджи, староста Вільненського старостинського округу, Тарутинська громада:
– Вільне – одне з найвіддаленіших сіл Тарутинщини. Я вже зверталася до менеджерів «Аптеки оптових цін» щодо можливості відкриття аптеки, але в селі мешкають близько вісімсот людей, і, звісно, це невигідно. Тож кожен викручується, як може: просять знайомих, які мешкають у місті, ті передають через водіїв автобусів.
Сергій Бугор, староста Петрівського старостинського округу:
– У селі багато літніх людей, яким аптека вкрай необхідна. Раніше ліки реалізовувалися через ФАП, а зараз це майже неможливо. Власники аптек не хочуть мати справ із ФАПами – це ж треба укласти договір, найняти медпрацівника ФАПа на роботу. А кому потрібна ця тяганина? Вважаю, проблему треба переглянути на рівні держави, зробити якусь спрощену систему для ФАПів, наприклад, як було раніше – через договір напряму з аптекою.
Іларіон Мустяца, староста Лісненського старостинського округу, Бородінська громада:
– В нашому окрузі три села і в жодному немає аптеки. Коли їду в Буджак чи в Бессарабське, в мене купа прохань придбати ліки. Взагалі не розумію, чому досвідчена медсестра сімейної медицини не може реалізовувати ліки через ФАП, чому обов’язково потрібен фармацевт? Де я знайду людину з фармацевтичною освітою у селі?
Євдокія Кірович, староста Перемогівського старостинського округу:
– Наші три села – Перемогу, Розу, Єлизаветівку – обслуговує Тетяна Нехожина, досвідчена медсестра сімейної медицини Веселодолинського ФАПу. До війни в Веселій Долині відкрилася аптека «АКС», люди були дуже задоволені, але «недовго музика грала». Почалася війна, частина людей виїхали, прибуток упав, тож аптеку закрили. А вона нам дуже потрібна – автобус у Бессарабське ходить лише три рази на тиждень.У моєї знайомої якось дитина захворіла, то вона найняла машину за шістсот гривень, щоб доїхати в Соборне до аптеки, де придбала препарат за вісімдесят гривень.
Лариса Куруч, с. Ярове, Тарутинська громада:
– У чоловіка серце прихопило, а вдома, як на злість, ніяких серцевих ліків – усе закінчилося. То я пів села оббігала, поки корвалол знайшла. Після цього і запропонувала чоловіку: «Давай переїжджати. Бо як тут старість зустрічати, якщо навіть ліки купити ніде?».
Що побачили в аптеках Бессарабського?
Отже, питання відсутності аптечних пунктів люди вирішують по-різному – роблять замовлення через «Нову пошту», просять водіїв рейсових автобусів, знайомих, друзів придбати та передати. Проте більшість усе ж користуються аптеками в Бессарабському, де їх аж вісім. В деякі з них я навідалася.
У вестибюлі Бессарабської поліклініки нещодавно працювало три аптеки, але одна закрилася. Одразу зазначу, що всі бессарабські аптеки працюють з програмою «Доступні ліки».
В аптеці ФОП «Масловська» зустріла фармацевт Ольга Писарогло:
– У нас великий асортимент ліків, клієнтів вистачає – у лікарні багато відділень і більшість хворих йдуть до нас.
Аптека ФОП «Пейков» розташована на Бессарабському ринку. Тут безкоштовно вам виміряють тиск, нададуть консультацію.
Майя Пахомова працює вже 30 років фармацевтом, свій досвід вона передає Ользі Ткаченко.
– Ми стараємося тримати ціни нижчими, ніж у інших, шукаємо постачальників по всій Україні. В наш час це не просто – ціни на ліки поступово зростають, на якісь препарати на гривню-дві, на якісь доволі суттєво, – зазначає Майя Пахомова.
Людмила Іванова, фармацевт аптеки «Стожари»:
– З початку війни людей стало менше, замовлень також поменшало – люди почали більше замовляти через інтернет, що я б не рекомендувала, адже можна нарватися на недобросовісного продавця і фальсифіковані ліки, – каже пані Людмила.
Мережева «Аптека оптових цін» відкрилася в Бессарабському в травні цього року.
Для фармацевта Христини Беріл це перше робоче місце:
– Крім ліків у нас хороший асортимент дитячого харчування, дитячої косметики, медтехніки, бандажів, вітамінів тощо. Крім того, клієнт може телефоном отримати консультацію лікаря і фармацевта. Діє накопичувальна карта. Однак менеджери не зацікавлені відкривати аптеки по селах.
Під час війни гостро стоїть проблема з доставкою – у прикордонний район водії неохоче їдуть через блокпости, – розповіла Христина.
Ольга Мороз працює в аптеці ФОП «Міхайлуца»:
– Наша аптека є ще в Соборному. Щоб конкурувати з іншими аптеками, постійно шукаємо надійних постачальників. До речі, в цьому році вітчизняні ліки почали дешевшати – за рішенням РНБО з 1 березня передбачене зниження цін на найпопулярніші препарати на 30%, їх близько 100.
Останньою відвідала найстарішу аптеку Бессарабського «Фармація» – їй вже майже шістдесят років. Половину з них аптекою керує фармацевт Анна Савицька:
– Від компанії «Фармація» в колишньому Тарутинському районі працюють ще чотири аптеки – в Соборному, Олександрівці, Миколаївці, Петрівці. Усі вони були відкриті ще в радянські часи і збереглися досі. Однак, на жаль, зараз відкривати ще аптеки в селах компанія незацікавлена – мало людей, це буде неприбутково, крім того, погані автошляхи і прикордонний район.
А що робити?
З «аптечною проблемою» звернулася до керівників центрів медичної первинної допомоги громад, яким саме і підпорядковані ФАПи.
Меланія Міланова, керівник ЦПМСД Тарутинської громади:
– Я вступила на цю посаду саме перед війною. І вже тоді тримати аптечні пункти при ФАПах було неможливо. Наскільки мені відомо, раніше завідувачі ФАПів брали ліки на реалізацію в ліцензованих аптеках. Наразі до повноважень первинної медичної допомоги продаж ліків не належить. Для цього потрібна ліцензія, наявність касових апаратів. Також у працівника аптеки має бути фармацевтична освіта та ліцензована аптека має оформити людину на роботу. По-перше, серед сільських медпрацівників майже ніхто не має спеціальності фармацевта чи провізора. По-друге, аптеки незацікавлені приймати на роботу медпрацівників ФАПів, бо за них доведеться сплачувати податки, а це невигідно. Коштом місцевого бюджету ми забезпечуємо ФАПи ліками для надання екстреної медичної допомоги, але не більше. Також надаємо безкоштовні ліки, які отримуємо по лінії «Червоного Хреста», але останнім часом їх надходить мало.
Іван Шарков, керівник ЦПМСД Бородінської громади:
– Через обмеження ми прибрали аптечний пункт в Буджацькій амбулаторії. Відсутність аптек в селах – болюче питання. Ми також надаємо ліки для екстреної допомоги від громади і від «Червоного Хреста», однак їх недостатньо. Тому деякі ФАПи усе ж залишили невеличкі аптеки, щоб не залишати людей без ліків. А що робити, якщо іншого виходу немає…
Читайте також:
