Ми вже добре знаємо, що відключення світла одночасно спричиняють і відсутність води. Незадоволення людей цією ситуацією зрозуміле, однак що поробиш, коли в країні війна. Але як тільки з’являється світло, через кілька хвилин тече і вода. А уявляєте собі, як це: прожити без води цілий рік?
Фірма стала банкрутом, а село залишилось без води
Ламбрівка – мальовниче село, якому близько 200 років. Знаходиться воно у Бородінській громаді. Відоме своїми виноградними плантаціями та потужним винзаводом, де розливалося одне з найсмачніших бессарабських вин під маркою «Агро-Юг». На жаль, зараз це все в минулому — виноградники почали викорчовувати, а фірма «Агро-Юг» кілька років тому збанкрутіла.
Читайте також: Вода в селах на Одещини: де чистіша — в крані або в криниці?
І саме цей факт став вирішальним. Адже саме «Агро-Юг» забезпечував водою зі свердловини, що знаходилась на території винзавода, усіх ламбрівців, причому безкоштовно. Усе майно підприємства було заарештоване, разом з ним і свердловина, і село залишилось без води. Перед керівництвом громади постала проблема, яку треба було вирішувати.
Що робила влада?
На запитання, чому так затягнулося вирішення проблеми, відповів Іван Кюссе, голова Бородінської громади:
— Чесно кажучи, жодну проблему мені не доводилося вирішувати так довго, як цю. Після того, як майно «Агро-Югу» було заарештоване, ми кинулися відновлювати стару свердловину на території занедбаної ферми. За кошти з місцевого бюджету встановили насос, повністю її відремонтували, почистили — на це пішов місяць.
І тут виникла головна проблема – підключення свердловини до енергопостачання. Звісно, що документів на свердловину не було. Зважаючи на те, що на неї не було навіть паспорта, ми зрозуміли, «що попали» — бюрократична тяганина затягнеться надовго. Тоді ми зібрали людей і запропонували їм, доки комунальне підприємство вирішує питання з документами, підключити свердловину через генератор, на пальне для якого скидатися усім селом. Люди спочатку погодились.
А потім почали сваритися: хто заплатив, хто ні, тож згодом перестали платити взагалі. Тим часом відділ ЖКГ Бородінської громади і керівництво комунального підприємства почали виготовляти документи. Щоб підписати договір з ДТЕК, був потрібен техпаспорт, щоб його зробити, потрібно було підготувати техумови, потім свердловину треба було прийняти в комунальну власність та отримати в реєстрі право на нерухоме майно. На це пішло майже вісім місяців.
Читайте також: На джерелах Кодимщини бачили ікони та святих у видіннях
Зрештою договір підписали, але лінія електропостачання, що вела до свердловини, була зруйнована, треба було її відновити. І ось, нарешті, встановлення лічильника. Однак і тут знадобились додаткові документи, і знову довелось чекати. Кожного дня мені дзвонили з Ламбрівки і питали: «Коли буде вода?».
У серпні ми нарешті дали воду, але зараз виникла інша проблема: усі звикли, що багато років вода була безкоштовною, і тепер комунальникам доводиться привчати людей за неї платити, а це досить складно, — розповів Іван Кюссе.
Без води – і ні туди, і ні сюди
— Ви не уявляєте, як тяжко жити без води. Без світла ще можна якось обійтись, а без води ніяк. Генератор – це не вихід, води не вистачало, в частині села вода була, в інший – ні, — кажуть мешканці Ламбрівки.
І тоді залишився єдиний вихід – відновлення колодязів. Люди відновлювали колодязі не лише на своїх подвір’ях, але й громадські та біля кинутих хат. І хоча вода вже подається, однак це випробування навчило людей сподіватися лише на власні сили.
Тому група небайдужих мешканців села продовжує цю справу. Нещодавно розчистили та відновили занедбаний колодязь, який знаходиться біля дороги. Вони посапали бур’яни, виклали камінням зруйновану частину, вичистили колодязь, поштукатурили, підкрасили, встановили колесо з відром, зробили лавку для відпочинку. Колодязь вийшов чудовим, а головне — з чистою, смачною водичкою.
Домашніх тварин напували з «ложки»
За час відсутності води ще гострішим було питання — як напоїти домашніх тварин? Ставок у таку спеку майже висох, тому треба було терміново вирішувати, що робити. Старожили розповіли, що на ламбрівській балці колись було джерело, яке в народі називали «ложкою». Тоді родини — Юрій і Тетяна Чухрій, Марина і Дмитро Лень, Михайло і Віка Кристєви, Олександр і Тетяна Лень — зібрали 16 тисяч гривень, найняли екскаватор і розчистили це джерело. Тепер і скотині є де напитися.
Крім цього, ламбрівці просили передати особисту подяку місцевому фермеру Юрію Чухрій, який на власному тракторі з власного джерела майже рік розвозив воду по домівках, та робив це безкоштовно. І ще Андрію Лень, який качав воду за допомогою генератора та брав участь у ремонтних роботах свердловини також безкоштовно.
Читайте також: Одеський водопровід: коли з’явилася перша питна вода
— Звичайно, для всіх це був тяжкий рік, але він навчив нас, що тільки разом ми можемо подолати усі перешкоди. Зараз нас залишилось у селі не так багато — десь чотириста мешканців, тому треба триматися разом. Ми почали більше допомагати один одному, стали згуртовані, дружні, а головне — навчилися ділитися навіть останнім відром води, — відзначила місцева жителька Вікторія Кристєва.
