Йордан (Водохреще чи Водохрестя) — заключне свято в низці дохристиянських та християнських зимових свят, присвячених Святителю давнини — Воді.
Свята водохресна вода
За народними повір’ями, чиста вода – це символ здоров’я, очищення, духовного відродження. А каламутна уособлює зраду, хворобу, прикрість.
З давніх-давен на землях України-Русі існував культ води. Поширеними були обряди очищення водою, кроплення, обливання. Особливо цілющою вважається «жива вода», свячена, «свято-вечірня», «стрітенська», водохресна.
Там, на річці, на Йордані
6 січня (по-старому 19-го) завершується дванадцятиденний етап із циклу зимових святок. Водохреще (Хрещення, Івана Хрестителя, Водосвяття, Йордана, Богоявлення) — вельми шановане в народі свято, яке за значенням майже дорівнює Різдву Христовому. Цього дня освячують воду в річках або озерах, а де їх немає — у колодязях.
На річці вирубують ополонку у формі хреста, крижаного хреста фарбують буряковим квасом і встановлюють поруч. Священник після недовгої відправи занурює в ополонку срібного хреста, хористи співають «У Йордані хрещашуся Тобі, Господи», і після цієї молитви вода вважається освяченою.
У давнину козаки в цей момент підіймали до неба рушниці і розстрілювали нечисту силу, котра під час освячення води вистрибувала з ополонки.
Коли вже воду було освячено, люди підходили до ополонки і набирали її у свій посуд, а козаки ще й купались.
В ополонку – за зціленням і прощенням
На Водохреще вода набуває цілющих властивостей, здатних лікувати хворих та оберігати домівку від злих духів. Вона зберігається впродовж року і не псується.
Це загадковий факт, який вчені можуть лише констатувати.
Існує також повір’я, що той, хто викупається на Водохрещу в ополонці, змиє із себе всі гріхи, очиститься духовно, а також не хворітиме весь рік.
Народна традиція купатися на Водохреще в крижаній воді річки Кодими відродилась більше десятка літ тому у селі Гвоздавка Перша Зеленогірської громади. Таїнство розпочинається після опівночі, коли священник благословляє воду, тричі занурюючи в неї хреста.
Щоразу до традиції зимового купання долучається добра півсотня людей. В ополонку занурюються старі й малі. Виходячи з води, розповідають, що холоду не відчувають, а тіло наче вогнем обпікає. Відчуття таке, ніби заново народилися.
Цілюща Богоявленська вода
Відомості про цілющість хрещенської води зберігалися від перших віків після Різдва Христового.
Ще у IV столітті Іоан Золотоуст писав: «Христос хрестився і освятив природну воду, і тому на свято Хрещення усі, почерпнувши води опівночі, приносять її додому і зберігають увесь рік. Ця вода не псується довгий час».
Хрещенською водою освячують оселі, садиби, худобу і посіви, дають пити людям, які не могли причащатися. Освячену воду зберігають біля образів й користуються нею як оберегом та лікувальним засобом.
Окрім води, цілющим вважається і хрещенський сніг, який допомагає при запамороченні та онімінні ніг. Його також кидали в криниці з надією, що вода не висохне навіть у спекотне літо.