Ключові моменти:
-
Святвечір — родинний вечір очікування Різдва, першої зірки та дива
-
Кутя й узвар — головні обрядові страви з глибоким символічним змістом
-
Святкова вечеря складається з 12 пісних страв і об’єднує рід
-
Народні прикмети та повір’я відображають зв’язок людини з природою і предками
Кутя — страва, що несе життя
Ще сто років тому до Святвечора готувалися заздалегідь: запасали мед, мак, горіхи, борошно, з літа сушили фрукти, ягоди, гриби й рибу. Перед святковою вечерею суворо постили, уникали сварок і лихих слів. Вірили: як мине цей день, таким буде і весь рік.
Писемні згадки про кутю належать до княжих часів, однак її сакральний зміст значно давніший — він формувався ще тоді, коли зароджувалася духовна культура праукраїнців.
Обряд навколо куті
Кутю в українській традиції готують тричі на рік: на Святвечір — Багату, на Василя — Щедру, перед Водохрещем — Голодну.
Казали: чим багатша кутя, тим кращий урожай і заможніше життя в родині.
Кожен інгредієнт має символічне значення: зерно — життя, мед — здоров’я й добробут, мак — родинний достаток, горіхи — силу, розум і багатство.
Класичний рецепт куті з пшениці
Інгредієнти:
- пшениця — 1 склянка;
- вода — 3 склянки;
- мак — 1,5 склянки;
- подрібнені горіхи — 1,5 склянки;
- родзинки — 1,5 склянки;
- мед — 2–3 ст. ложки.
Пшеницю промити й замочити у воді щонайменше на 4 години, потім варити на слабкому вогні до готовності.
Мак розтерти до появи «молочка». Родзинки залити теплою водою на пів години, горіхи подрібнити. Усі інгредієнти з’єднати в глибокій мисці, додати мед і добре перемішати.
Як у хаті є узвар і кутя — буде живності до пуття
Узвар — не просто компот із сухофруктів, а традиційний обрядовий напій. Його варили з яблук, груш і слив, готуючи одразу багато — щоб вистачило і на Різдво, і на наступний день.
Сухофрукти кілька разів промивали, замочували, потім варили у великій каструлі. Після кипіння узвар накривали кришкою й залишали настоюватися на кілька годин. Перед подачею підсолоджували медом.
Святкова різдвяна вечеря
У наш час традицій Святого вечора дотримуються більшість людей і в селах, і в містах. Основні звичаї — зустрічати свято всією родиною, з добрими думками й побажаннями, з подарунками та частуваннями — й нині живуть і шануються українським народом.
Дочекавшись першої вечірньої зорі, всі сідали до столу, на якому разом із кутею мали бути 12 пісних страв, тому й Багата кутя. Це кутя, узвар, риба смажена або заливна, пиріжки з різною начинкою, пампушки (пателники, млинці), смажена капуста, голубці, вареники, бараболяники (картопляні млинці), кисіль. Після риби подавали борщ із вушками. Далі — пироги з капустою і грибами, варену білу квасолю, горох тощо.
Святу вечерю починали й завершували кутею. Після вечері залишали кутю і ложки на столі, щоб і предки почастувалися.
Коли на небі з’являлася перша вечірня зоря, родина сідала до столу. На Святвечір готували 12 пісних страв: кутю, узвар, рибу, пісний борщ із вушками, вареники, голубці, пироги з капустою і грибами, квасолю, горох, тушковану капусту, картопляні страви, кисіль.
Вечерю починали й завершували кутею. Після трапези на столі залишали миску з кутею та ложки — для померлих предків.
Святвечірні дива (як вірили наші предки)
-
перша зірка приносила щастя й удачу;
-
у хліві худоба могла «розмовляти»;
-
ложка куті могла задобрити мороз і захистити пасіку;
-
сніп-дідух і зоряне небо обіцяли добрий урожай;
-
дівчата цього вечора дізнавалися ім’я майбутнього чоловіка.
Народні прикмети на Різдво
-
багато зірок на небі — уродить горох;
-
сніг на Різдво — до щедрої осені;
-
відлига — до неврожаю;
-
першою в дім зайшла жінка — чекали теличку, чоловік — бичка;
-
якщо дитина чхнула на Святвечір — це до достатку в родині.
Чого не робили на Святвечір і Різдво
-
не сварилися й не лаялися;
-
не займалися важкою роботою;
-
не вдягали брудного чи старого одягу;
-
не відмовляли в допомозі;
-
не полювали й не рибалили.
Читайте також:
- Коли засяє перша різдвяна зірка над Одесою
- Святий вечір у дідовій хаті: дитячі спогади й родинні традиції
