Війна… Ось уже й квітень скоро переступить свою другу половину. У місті все цвіте-зеленіє, а ми пропонуємо вам добірку фотографій, де намагалися зафіксувати миті з життя міста з початку квітня до сьогодні.
Ось же, чарівність яка: Одеса продовжує жартувати і сама собі піднімає настрій щосили.
Крихітна кафешка на Новому ринку. Ось спробуй зайди до них без посмішки.
Працюючі там Юля та Настя одразу відзначать:
– Ми тут гарячі напої готуємо, щоб людям було добре. А знаєте, що буває, коли людина не посміхається чи стривожена, чи взагалі охоплена негативом? Вода відразу переймає негатив і це на ній відбивається, у неї формула змінюється. Науково доведено. А навіщо вам пити каву, приготовлену на «неправильній» воді?! Він же вам користь не принесе!
Продавщиця неподалік… вишиває, доки немає покупців. Дивишся на неї – хоч картину пиши…
Хвостатики-вушастики умиротворюче сопають або поглядають на перехожих: є, мовляв, щось смачненьке?
Вуличні картинки стали такими різними, і навіть на 50-й день війни неможливо без болю дивитися на заклеєні хрест-навхрест вікна. Підсвідомість ніби кричить: «Таке тільки у фільмах про війну показували!», свідомість тверезо підказує: «Та ж знову війна!»
Тим часом місто намагається жартувати. І головне! – жити та допомагати іншим. Ось вам чергова вулична прикраса – бочка з написом «Нафта» та подобою новорічної ялинки; а поруч із черговими «їжаками» хтось торгує книгами, а хтось ними навіть дуже цікавиться.
У старому парку поруч із непрацюючою на сьогоднішній кафешкою смішить оголошення, що тут, мовляв, не зоопарк…
І так, ожив роботами «вируючий» і ледве скандальний до війни знаменитий перехрестя. А ще, виявляється, крихітний подорожній базар теж може стати приводом для радості.
Фото Марії Котової