Ніна Караванська (Строката): мікробіологиня та дисидентка
Одеситка, яка стала видатною українською вченою, правозахисницею та дисиденткою, а також здобула визнання в галузі мікробіології та імунології. Ніна Караванська була однією із засновниць Української Гельсінської групи, що боролася за права людини у Радянському Союзі.
Науковий шлях та внесок
Дослідження Караванської в галузі клінічної мікробіології та імунології, зокрема вивчення антигенних властивостей патогенів, значно вплинули на розвиток цих дисциплін. Її понад 23 наукові роботи стали важливим внеском у медичну науку.
Активізм і боротьба за права людини
Ніна Антонівна не лише працювала в науці, а й активно боролася за права людини. Її участь у правозахисному русі, разом із чоловіком Святославом Караванським, стала символом незламності духу. У 1971 році за антирадянську діяльність її заарештували. Караванська відбувала чотири роки у таборах, де продовжувала боротьбу через голодування та протести.
Еміграція та міжнародне визнання
Після звільнення у 1975 році Ніні Антонівні заборонили повернення до України, і вона оселилася в Росії. У 1976 році разом із чоловіком емігрувала до США, де продовжила свою наукову та правозахисну діяльність. Її праця Ukrainian Women in the Soviet Union: Documented Persecution привернула увагу до утисків українок у СРСР.
Катерина Ющенко: жінка, яка змінила інформатику
Українська програмістка і кібернетикиня, авторка однієї з перших у світі мов програмування високого рівня.
Науковий прорив у програмуванні
З 1951 року, працюючи з першою в СРСР Малою електронною обчислювальною машиною, вона заклала основи для створення програмного забезпечення в оборонній та космічній галузях. Ющенко створила «Адресну мову програмування» – одну з перших мов високого рівня у світі, що значно спростила роботу з комп’ютерами. Вона також винайшла поняття вказівників (Pointers), яке стало основою для сучасних комп’ютерних архітектур, змінюючи підхід до програмування на десятиліття вперед. За її керівництва було створено кілька технологічних комплексів, а сама вона є автором понад 200 наукових робіт та підготувала 45 кандидатів і 11 докторів наук. Ющенко була членом наукових рад і редколегій наукових журналів.
Марина В’язовська: математична геніальність
Від розв’язку задачі, що мучила вчених декілька століть, до отримання найвищої відзнаки в математиці – медалі Філдса. У світі математики є особистості, які залишають незабутній слід, і Марина В’язовська – одна з них.
Розв’язок задачі століття: пакування куль у 8-вимірному просторі
Один з найбільших тріумфів В’язовської стався в 2016 році, коли вона розв’язала одну з найбільш загадкових задач у математиці – задачу про пакування куль у 8-вимірному просторі. Ця задача залишалася нерозв’язаною понад 400 років, її не змогли вирішити навіть такі великі розуми, як Кеплер та Ньютон. Марина В’язовська не тільки знайшла рішення, але й зробила це елегантно і просто, за допомогою модулярних форм, скоротивши роботу до 23 сторінок. Рішення В’язовської стало проривом у теорії чисел і пакуванні.
Медаль Філдса: вершина математичного Олімпу
У 2022 році за це вражаюче досягнення Марина В’язовська стала лауреатом медалі Філдса – найпрестижнішої нагороди в галузі математики. Вона стала другою жінкою в історії, яка отримала цю нагороду після Мар’ям Мірзахані. У промові на церемонії вручення нагороди Марина Сергіївна говорила не тільки про досягнення в науці, а й про те, як важливо підтримувати свою країну в тяжкі часи, закликаючи до допомоги Україні, що потерпає від війни.
Ніна Вірченко: від ГУЛАГу до вершин науки
Українська науковиця, яка пережила табори, допити та суцільний контроль, однак продовжила навчання та стала доктором фізико-математичних наук, академіком. До того ж зробила багато, аби праці інших репресованих науковців побачили світ.
Перешкоди на шляху до науки: навчання попри труднощі
Попри голод 1947 року та побутові труднощі Ніна Опанасівна повністю занурилась у навчання. Серед її захоплень було відвідування гуртка ракетотехніки та аеродинаміки, де вона була єдиною дівчиною серед 29 хлопців. Ніна Вірченко здійснила 10 стрибків з парашутом і розробляла власні проєкти для поліпшення польотів. Вона щиро ділилася з друзями своїми знаннями про історію України, боротьбу УНР та УПА за незалежність, не підозрюючи, що її подруга донесе всю інформацію до НКВД.
Арешт та сила духу
У 1948 році, під час навчання в Київському університеті, Ніну Опанасівну заарештували і звинуватили в участі у політичній змові та підготовці таємного заколоту. Вона була засуджена до 10 років ув’язнення в таборах ГУЛАГу, але через шість років отримала амністію як «малолітня». Після звільнення повернулась до України й продовжила свою наукову та педагогічну діяльність.
Науковий внесок і кар’єра
Ніна Вірченко є провідним фахівцем у галузі теорії змішаних крайових задач, сингулярних диференціальних рівнянь і спеціальних функцій. Після захисту кандидатської та докторської дисертацій вона працювала на різних кафедрах в українських університетах, зокрема в Київському політехнічному інституті та НТУУ «КПІ». Протягом кар’єри Вірченко була активною організаторкою наукових семінарів і конференцій, залишаючись впливовою постаттю в українській математичній спільноті.
Спадщина та вплив
Вірченко написала понад 350 наукових праць, у тому числі 20 книг. Її дослідження не тільки змінили українську математику, але й надихнули нові покоління вчених по всьому світі. Ніна Опанасівна була не тільки відомим вченим, але й чудовим викладачем. Вона підготувала цілу плеяду науковців, які продовжили її справу. Цього року науковиця святкуватиме 95-річчя.
Валентина Радзимовська: мати української біохімії
Перша жінка в Україні, яка отримала ступінь доктора фізіології та біохімії. Її дослідження з кислотно-лужного балансу та біохімії клітин стали основою для розвитку української біохімії та фізіології, змінивши підходи до вивчення здоров’я людини.
Громадська діяльність
Під час навчання Валентина Василівна активно підтримувала український національний рух і брала участь у громадському житті. Вона була членкинею товариства «Просвіта» ім. Шевченка, а з початком Української революції – учасницею ради Українського жіночого союзу. У роки Першої світової війни Радзимовська працювала у військовому шпиталі. А під час революційних подій її квартира стала місцем зустрічей відомих українських діячів, таких як Євген Коновалець і Микола Міхновський.
Наукова діяльність
Після завершення війни Валентина Радзимовська почала працювати викладачкою фізіології в Київському інституті народної освіти. У 1924 році захистила докторську дисертацію з фізіології та біохімії, ставши однією з перших жінок-науковиць у цій галузі. Її дослідження з питань кислотно-лужного балансу та фізіології клітин стали значним внеском у світову науку. Проте кар’єра Радзимовської зазнала удару через політичні репресії.
Репресії, еміграція та нове життя
Попри наукові досягнення, Валентину Василівну заарештували у 1929 році за звинуваченням у причетності до «Спілки визволення України». Після звільнення вона продовжила викладати, зокрема за кордоном. Під час Другої світової війни працювала в Києві та Львові, а пізніше емігрувала до США.
*****
Шлях цих українських жінок – це не просто історії про наукові досягнення, а про силу духу, рішучість та незламну віру в свою місію. Ці науковиці стали прикладом того, як важливо слідувати своєму покликанню, навіть коли шлях здається важким. Вони довели, що знання, рішучість і відвага можуть змінювати світ. Їхній спадок надихає нові покоління науковців, незалежно від їхнього походження чи статі.
Читайте також:
