У розпал Кримської війни, 9 квітня 1854 року, в Одеській затоці з’явилася ескадра з 28 кораблів Британської та Французької імперій. Командувач російськими військами барон Остен-Сакен відкинув ультиматум здати судна в Практичній гавані, що стало сигналом до початку обстрілу міста.
Дев’ять кораблів, озброєні 350 гарматами, відкрили вогонь по Одесі. Місто змогло відповісти тільки шістьма батареями з 48 гармат середнього калібру. Через велику відстань більшість міських батарей були неефективні.
Відступ і повторна атака противника
Спроби ворога висадитися на берег були відбиті, і до вечора 10 квітня ескадра, не досягнувши своїх цілей, відступила у відкрите море.
Через 20 днів, 30 квітня англійський фрегат «Tiger» сів на мілину. Під обстрілом берегових батарей на судні почалася пожежа, у якій загинув командир фрегата Генріх Вельз Джиффард. Екіпаж здався, а капітана Джиффарда поховали з почестями на Старому міському кладовищі.
Пам’ятник і вулиця в Одесі
Пам’ятником тим подіям слугує гармата з фрегата «Тигр» біля будівлі міської Думи, а також ядро, вмонтоване в основу пам’ятника Рішельє.
Особливу стійкість продемонструвала шоста батарея під командуванням 22-річного прапорщика Олександра Щеголєва. Своїми чотирма старовинними гарматами вони завдали серйозної шкоди трьом суднам противника.
За це Щеголєв отримав звання штабс-капітана, безліч нагород, включно з Георгіївським хрестом, і дослужився до звання генерал-лейтенанта. Його ім’ям названо вулицю на Пересипі.
