Григорий Квитка-Основьяненко

Григорій Квітка-Основ’яненко

Шукаємо менеджера з продажу реклами

Григорій Квітка-Основ’яненко народився в селі Основа (тепер це територія Харкова) в родині колезького радника Федора Квітки. Григорій отримав домашню освіту, а потім його віддали до Курязької монастирської школи.

У родині Квіток з повагою ставилися до рідної мови, історії, фольклору, мистецтва. Дітей привчали багато читати, і всі члени родини із задоволенням брали участь у спектаклях самодіяльного театру, де головні ролі здебільшого виконував Григорій.

За темою: Поляк, який перевернув історію Одеси: одну з вулиць міста назвали на честь Яна Длугоша

Коли йому виповнилося 15 років, його зарахували вахмістром у лейб-гвардію кінного полку, а після відставки він відбував послух у Курязькому монастирі. Майбутній драматург служив у народному ополченні, був повітовим предводителем дворянства, головою Харківської палати кримінального суду. Активну участь Квітка-Основ’яненко брав у громадському та культурному житті Харкова. Він виступив як один із засновників харківського професійного театру, благодійного товариства, інституту шляхетних дівчат, харківської публічної бібліотеки.

Протягом п’яти років Квітка-Основ’яненко редагував перший харківський журнал «Український вісник». Тоді ж він почав друкувати там невеликі оповідання та вірші. Писав він під псевдонімом Грицько Основ’яненко, українською та російською мовами. Його п’єси «Шельменко-денщик» і «Сватання на Гончарівці» з успіхом йшли на театральній сцені.

Читайте також: Народився у в’язниці, але став видатною людиною: історія Олександра Богомольця, на честь якого назвали вулицю в Одесі

Помер Квітка-Основ’яненко 20 серпня 1843 року в Харкові після тяжкої хвороби. Поховали його на Холодногірському кладовищі, однак у 1930-х роках кладовище зруйнували, а надгробок письменника перенесли спочатку до Покровського собору, а потім на Друге міське кладовище.

Твори Квітки-Основ’яненка одними з перших представляли українську літературу європейським читачам. З 1854 року його твори виходили польською, болгарською, чеською та іншими мовами.

Раніше ми розповідали: В Одесі 8-му Суворовську вулицю назвали на честь Антоновича: ким був цей поляк, який став українцем.

Ірина СОРОКІНА

Підписатися
Сповістити про
guest
0 коментарів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі