Ключові моменти

  • Вулицю Софії Перовської в Одесі офіційно перейменовано на Мармурову рішенням міськради від 27 вересня 2023 року.
  • Нова назва пов’язана з мармуром — матеріалом, який активно використовувався в історичній забудові міста.
  • Перейменування стало частиною масштабного процесу оновлення топонімів: у 2023–2024 роках в Одесі змінили понад 100 назв.
  • Попередня назва була пов’язана з російською революціонеркою Софією Перовською, учасницею вбивства імператора Олександра II.

В Одесі триває процес оновлення символічного наповнення міського простору. Одним із важливих кроків стало перейменування вулиць, назви яких були пов’язані з радянським минулим або російськими історичними діячами. Зокрема, у Хаджибейському районі міста колишня вулиця Софії Перовської отримала нову назву — Мармурова.

Офіційне рішення про перейменування було ухвалено Одеською міською радою 27 вересня 2023 року (рішення №1513-VIII). Нова назва обрана не випадково: мармур здавна вважається одним із символів одеської архітектури. Саме цей матеріал широко використовувався під час будівництва багатьох знакових будівель міста, уособлюючи міцність, естетичну досконалість і престиж.

Попередня назва вулиці була пов’язана із Софією Перовською — діячкою російського революційного руху XIX століття, відомою участю в організації замаху на імператора Олександра II. Сучасний перегляд таких назв зумовлений прагненням українських міст формувати власний історичний та культурний наратив, не прив’язаний до імперського минулого.

Перейменування вулиці на Мармурову стало символічним кроком повернення до одеських традицій і водночас ще одним етапом у формуванні нового, сучасного образу міста.

Великі перейменування в Одесі

Вулиця Мармурова на мапі Одеси
Вулиця Мармурова на мапі Одеси

Зміна назви вулиці стала частиною більш масштабного процесу перегляду міської топоніміки. Протягом 2023–2024 років в Одесі було перейменовано понад сто вулиць, провулків та інших об’єктів.

Спочатку ініціатива реалізовувалася міською владою, а згодом до процесу долучилася Одеська обласна військова адміністрація.

Це пояснювалося необхідністю пришвидшити дерусифікацію міського простору та позбутися назв, пов’язаних із радянською або російською ідеологією.

Корисне посилання:
Повний список старих та нових назв вулиць Одеси (на січень 2026 р.)

Як донька графа стала терористкою

Софія Перовська та Андрій Желябов - організатори вбивства царя Олександра Другого
Софія Перовська та Андрій Желябов – учасники організації “Народна Воля”, яка здійснила вбивства царя Олександра Другого

Лише тиждень тому ми з вами обговорювали колишню вулицю Жовтневої революції та міркували про те, який болючий шрам на планеті залишив цей переворот (навіть зараз, більш ніж через століття, світ відчуває негативні відголоски того комуністичного марення). А ж безліч топонімів у колишньому СРСР були присвячені людям, які протягом десятиліть вели ту країну до потрясінь.

Ось, наприклад, у Хаджибейському районі Одеси вулиця, нині Мармурова, носила ім’я Софії Перовської (1853–1881 рр.). Увійшла ця жінка в історію як… убивця.

Походила ніби з пристойної родини: батько, Лев Миколайович Перовський — нащадок графа Олексія Кириловича Розумовського, був губернатором Петербурга. До речі, є й вулиця Розумовська в Одесі, названа на честь графа Петра Олексійовича Розумовського (1775–1835), аристократа і дійсного статського радника, останнього представника багатющого роду графів Розумовських, який жив в Одесі та залишив помітний слід в історії міста.

Але Софія Перовська — це той випадок, коли «яблуко від яблуні» далеко впало. Наприкінці 1870 року, відкинувши вимогу батька припинити знайомство з «сумнівними особами», вона пішла з дому. «Сумнівними» були революціонери з організації «Народна воля».

У 1873 році в Петербурзі організувала конспіративну квартиру, у січні 1874 року була заарештована і кілька місяців провела у в’язниці III Відділення (політична поліція). Брала участь у невдалій збройній спробі звільнити засудженого товариша по гуртку. Влітку 1878 року знову була заарештована і відправлена у заслання до Олонецкої губернії, але дорогою, скориставшись тим, що жандарми, які її охороняли, заснули, втекла і перейшла на нелегальне становище.

У листопаді 1879 року брала участь у підготовці вибуху царського поїзда під Москвою. Виконувала роль дружини колійного обхідника; з будиночка, де вони оселилися, було проведено підкоп під полотно залізниці та закладено міну (однак вибух стався вже після того, як цар минув небезпечне місце). Навесні 1880 року брала участь у підготовці замаху на Олександра II в Одесі.

Перовська керувала терористами, які вбили царя Олександра II

Вбивство Олександра Другого
Вбивство Олександра Другого

У 1881 році Перовська керувала спостережним загоном під час замаху на Олександра II в Санкт-Петербурзі, а після арешту ватажка — Андрія Желябова — очолила змову і довела її до кінця.

Вона стежила за рухом імператорської карети, організовувала розташування бомбістів згідно із задуманим планом, розподіляла вибухові пристрої та давала останні вказівки виконавцям. Коли стало відомо про зміну маршруту царя, Перовська оперативно перенесла позиції учасників нападу.

Побачивши карету монарха, вона помахом білого хустки подала Ігнатію Гриневицькому сигнал кинути бомбу. У своїх мемуарах революціонерка Віра Фігнер, учасниця тих подій, зазначає, що вбивства царя того дня могло б і не статися, якби не холоднокровність та організаторські здібності, проявлені Перовською. Її залученість до теракту мотивувалася глибокою відданістю ідеї, фанатичною вірою та прагненням радикально змінити суспільне життя в країні.

Сподіваючись звільнити заарештованих товаришів, Перовська після царевбивства не залишила Петербург. 10 березня 1881 року її впізнали, заарештували та віддали під суд. Обвинувачем на ньому виступив друг її дитинства Микола Муравйов — у подальшому міністр юстиції та генерал-прокурор.

3 квітня 1881 року Перовська стала першою російською жінкою, страченою з політичних мотивів. Прожила вона 28 років. Відповіді на запитання «Навіщо?» у мене немає…

Раніше ми розповідали, як вулиця Жовтневої революції в Одесі стала вулицею Геллера.

Читайте також:

Валерій БОЯНЖУ, Херсон – Одеса

Запитати AI:

Підписатися
Сповістити про
guest
0 коментарів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі