Розташований на Одещині, на відстані понад 37 кілометрів на схід від дельти Дунаю, він має вагоме військово-стратегічне значення щодо контролю над морськими шляхами та повітряним простором північно-західної частини Чорного моря. І цілком зрозуміло, чому що вже у перший день свого широкомасштабного вторгнення на територію України рашистські війська на ракетному крейсері «Москва», фрегаті «Адмірал Ессен» та патрульному кораблі «Василь Биков» 24 лютого 2022 року впритул наблизилися до цього острівця нашої землі, запропонувавши в радіоефірі українським захисникам здатися у полон, бо інакше по них буде завдано бомбово-штурмового удару. Але отримали на це у відповідь легендарне «Русскій воєнний корабль, іді…!».
Ця фраза, що пролунала з вуст одного з відважних наших воїнів, водночас стала і всім відомим мемом, і символом боротьби українського народу з російськими агресорами, які, невдовзі після захоплення острова, під натиском вогню Сил оборони Півдня України були вимушені поспіхом залишити це важливе місце, втративши контроль над частиною акваторії Чорного моря. Це дозволило Україні знову відкрити цивільне судноплавство гирлом Бистре та розблокувати шлях до наших портів на Дунаї.
Як ворог мріяв контролювати північно-західну частину Чорного моря
Так, попри мужність і стійкість захисників України, «захищаючи на острові руській язик, права мешканців «Л/ДНР», ведучи відчайдушну боротьбу з військами НАТО», із початком свого широкомасштабного вторгнення ворогу все-таки вдалося захопити наш острів. Сили були нерівні. Окупанти у перший день повномасштабної війни слово стримали, завдавши інтенсивного ракетно-артилерійського удару по українському гарнізону, внаслідок чого всі споруди на острові були зруйновані, а наші захисники, з-поміж яких були прикордонники та морські піхотинці, після кількох годин бою з агресорами, вимушені були здатися у полон.
Але ніхто не збирався віддавати назавжди цей найвіддаленіший і найчистіший куточок української землі.
Так, захопленням Зміїного ворог намагався забезпечити контроль над водним і повітряним простором в районі північно-західної частини Чорного моря. І задля цього він постійно нарощував там свій бойовий склад, намагаючись створити потужну систему протиповітряної оборони та завдаючи нам вогневого ураження з реактивних систем залпового вогню.
Але, як згодом згадував на той час командувач оперативного командування «Південь» генерал-майор Андрій Ковальчук, коли окупанти методично облаштовували свій гарнізон на захопленому острові, Сили оборони України повсякчас протидіяли цьому.
– Понад два місяці тривала операція зі звільнення Зміїного. І хочу наголосити, що за цей час українським військовим командуванням було ухвалено цілий комплекс управлінських рішень. Саме з урахуванням тактики та стратегії ворога ми прораховували власні дії, які виявилися більш ефективними, доцільними та часто-густо нестандартними, – наголосив український генерал.
За його словами, загалом до операції з визволення острова було залучено угруповання різнорідних сил ВМС, ескадрилья «байрактарів», Повітряні сили, ракетні війська і артилерія, підрозділи Держприкордонслужби, СБУ та розвідки, а також інші підрозділи зі складу оперативно-стратегічного угруповання «Олександрія». А сама операція тривала в кілька етапів.
Українські захисники «переводили» надводні судна у «підводні»
На першому етапі для ураження кораблів і техніки росіян захисники України обрізали логістику ворога.
На другому етапі завдяки влучній роботі БПЛА «Байрактар» та вітчизняних технологій ми уразили чотири швидкохідних патрульних катери типу «Раптор», які намагалися розвідати обстановку в районі гирла Дунаю, швидкісний десантний катер на повітряній каверні типу «Серна». А також завдали суттєвих пошкоджень фрегату «Адмірал Ессен» та, так би мовити, перевели у підводний флот новий сучасний буксир «Спасатель Василий Бех».
І відправили «Москву» на… дно
Справжнім «сюрпризом» для росіян стало потоплення у квітні 2022 року флагмана їхнього Чорноморського флоту ракетного крейсера «Москва» внаслідок атаки протикорабельними ракетами «Нептун». Адже, завдяки оснащенню міцною системою протиповітряної оборони, саме він забезпечував прикриття ворожого корабельного угруповання в морі. А після його потоплення рашисти вирішили створити собі стаціонарний крейсер вже з самого острова.
Задля цього туди було доправлено близько трьох десятків одиниць озброєння та техніки. Зокрема:
- ЗРК «Тор-М2»,
- «ЗРГК «Панцирь-С1»,
- реактивні системи залпового вогню «Град» та «Торнадо-Г»,
- бойові броньовані машини,
- військові автомобілі,
- дизель-генератори та ще близько півтора десятка інших ретельно замаскованих об’єктів.
Але всі зусилля росіян щодо утримання острова виявилися марними. Операція з визволення Зміїного була спланована ретельно й з урахуванням всіх особливостей на острові. Завдяки цьому згодом нашим захисникам вдалося раптово й влучно уразити ворожий командний пункт та засоби перешкод і розвідки російських окупантів, які були розташовані на вкрадених рашистами бурових установках в Одеському газоконденсатному родовищі. І, крім самих втрат, це також справило ще й переконливе враження на ворога щодо справжніх потужностей Сил оборони Півдня України.
«Крок доброї волі» від окупантів
Тож навіть в умовах завдання противником авіаційних, ракетних ударів, радіоелектронного подавлення та маневру наших артилерійських вогневих засобів, Зміїний все одно був звільнений. Постійні атаки з боку Сил оборони України призвели до порушення логістичного забезпечення між материковою частиною і гарнізоном противника на острові. Ворога було деморалізовано.
Так, після 126-денної окупації вночі проти 30 червня окупанти поспіхом залишили Зміїний, евакуювавши залишки свого гарнізону кількома швидкісними катерами та назвавши свою ганебну втечу черговим «кроком доброї волі». А з урахуванням знищених на острові ворожих зенітно-ракетних комплексів «Панцирь-С1», «Тор-М2», радіолокаційної станції «Мис», реактивних систем залпового вогню «Град» та «Торнадо-Г», системи радіоелектронної боротьби, маломірного катера, складу боєприпасів і близько десяти одиниць бойових броньованих машин автомобільної техніки загалом втрати російських окупаційних військ на острові в грошовому еквіваленті склали понад 900 мільйонів доларів.
Вже 4 липня на острів гелікоптером було доставлено Державний Прапор України, який знову замайорів над його територією, символізуючи повернення під юрисдикцію України. Туди ж першими увійшли бійці 73-го центру спеціального призначення ССО України. І шлях для здійснення цивільного судноплавства до таких портів на Дунаї, як Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ, знов було відновлено.
Вячеслав Діордієв
Читайте також:
