Гнійничковий висип на шкірі багато хто сприймає лише як помітний косметичний дефект. Але якщо гнійнички непоодинокі й турбують вас регулярно, варто проконсультуватися з лікарем і виключити серйозні проблеми зі шкірою та імунітетом. Чому виникає гнійничковий висип, якими ускладненнями загрожують і як лікуються, розповів дерматовенеролог Микита Агафонов.
Піодермія: яким буває гнійне запалення
Група захворювань шкіри, основним симптомом яких є розвиток гнійного запалення, називається загальним терміном — піодермія. Збудниками гнійних запалень найчастіше стають стафілококи і стрептококи, а також пневмококи і синьогнійна паличка. Ці умовно-патогенні мікроорганізми присутні на шкірних покривах і слизових оболонках будь-якої людини, але активізуються в разі зниження імунітету і наявності супутніх факторів ризику.
Найчастіше від гнійно-запальних уражень шкіри страждають діти та чоловіки середнього і старшого віку.
Піодермія може бути первинною (тобто самостійною патологією) і вторинною — такою, що супроводжує інші хвороби. Також піодермії поділяють на поверхневі та глибокі, обмежені та поширені, гострі та хронічні, ускладнені та неускладнені.
Чому виникає гнійне запалення на шкірі
лікар-дерматолог Микита Агафонов
Фактори, що провокують розвиток або рецидив патології, бувають зовнішніми і внутрішніми.
До перших належать мікротравми (потертості, порізи, розчухи), опіки, виразки, неправильна гігієна, підвищене потовиділення тощо. Також причиною виникнення нагноєння здатні стати інфіковані хірургічні рани, частий вплив на шкіру знежирювальних і подразнювальних хімічних речовин, тривале лікування гормональними мазями.
Внутрішніми причинами розвитку гнійного запалення найчастіше є порушення обміну речовин, наявність цукрового діабету, хвороб крові, шлунково-кишкових патологій, захворювань печінки або вогнищ хронічної інфекції в організмі.
Найчастіше до розвитку піодермії призводить поєднання кількох чинників, що знижують бар’єрну і захисну функції шкіри.
Основні симптоми гнійних запалень
Прояви патології відрізняються залежно від виду збудника, характеру перебігу і форми хвороби, віку і типу шкіри хворого, стану його імунної системи.
Але загальні симптоми піодермії включають поодинокі або множинні висипання (часто болючі) у вигляді вузликів, пухирців і гнійників, які протікають з утворенням ерозій, кірок, почервонінням, лущенням шкіри, набряками й ущільненнями. Локалізація висипу різна: це може бути обличчя, волосиста частина голови, пах, стегна, пахвові западини, руки.
Але навіть початкові симптоми піодермії не можна ігнорувати, оскільки це не просто естетична проблема. Якщо імунітет слабкий, то без адекватного лікування захворювання розвиватиметься і загрожує ускладненнями — запаленнями лімфовузлів, абсцесами, утворенням рубців, ураженням внутрішніх органів, сепсисом.
Як лікується піодермія
Діагностикою та лікуванням патології займається лікар-дерматовенеролог. Первинний діагноз фахівець часто ставить на підставі клінічної картини, але зазвичай також необхідні загальний і біохімічний аналіз крові, лабораторне дослідження вмісту висипань для виявлення збудника і чутливості мікроорганізмів до антибактеріальної терапії. Іноді потрібні додаткові консультації алерголога, імунолога, гастроентеролога, ревматолога або інфекціоніста.
Для лікування піодермії використовується комплексна терапія. Залежно від виду збудника, стадії та форми захворювання, це можуть бути антибіотики локальної або системної дії, глюкокортикостероїди, імуноглобуліни, місцеві протизапальні або протиалергійні засоби, фізіотерапевтичні методи.
Хірургічне втручання застосовується рідко — у разі глибоких виразкових або некротичних дефектів шкіри, наявності гнійних порожнин або норицевих ходів.
Профілактика піодермії
Щоб не допустити розвитку гнійного запалення, обов’язково обробляйте антисептиком будь-які мікротравми шкіри, ретельно дотримуйтеся особистої гігієни, збалансовано харчуйтеся (менше солі, цукру, простих вуглеводів), зміцнюйте імунітет. Також важливо лікувати хронічні захворювання, на тлі яких можуть розвинутися гнійничкові ураження шкіри.
