Вже рік триває війна в Україні. Це повномасштабне вторгнення Росії в Україну залишиться в нашій пам’яті назавжди. Це час гірких втрат та славних перемог. «Одеське життя» підбило підсумки року війни, ґрунтуючись на інформації аналітиків та військових.
Захоплення територій та вихід до моря
Про підготовку вторгнення Росії попередження надходили ще до початку нападу.
Карта вторгнення в Україну. Bild, грудень 2021
І 24 лютого Росії все-таки розпочала повномасштабну війну. Основні зусилля російських військ сконцентрувалися на швидкому захопленні великих міст — насамперед Києва та Харкова. Бойові дії більшою чи меншою мірою торкнулися Донецької, Луганської, Харківської, Київської, Сумської, Чернігівської, Запорізької, Херсонської, Миколаївської та Житомирської областей.
Через місяць після початку війни росія контролювала 165 тисяч квадратних кілометрів українських земель — це близько 27% усієї території країни. Україна втратила доступ до Азовського моря.
«Жест доброї волі» та втрачена «Москва»
Перші кілька тижнів після вторгнення, зазначають експерти, українська армія не могла розвернутися на напрямках головних ударів. Вдалося це зробити лише наприкінці березня.
В результаті: ЗСУ відкинули російські війська від Києва, вдалося зупинити наступ на Миколаїв та штурм Харкова. Українська армія перейшла до тактичних контрнаступів у Сумській, Харківській, Київській та Херсонській областях. І у квітні противник був змушений зробити «жест доброї волі» — повністю вийти із Київської, Чернігівської, Житомирської та Сумської областей.
Контратака України. Березень 2022
Ракетами українського протикорабельного комплексу «Нептун» було знищено флагман російського чорноморського флоту крейсер «Москва». Це значно знизило можливість десантних операцій Росії в районі Одеси та Миколаєва.
У червні ЗСУ звільнили острів Зміїний. Головний форпост України у Чорному морі був окупований рашистами з перших днів вторгнення. Звільнивши Зміїний, прибравши з острова протикорабельні ракети, ЗСУ обмежили тиск противника на українське морське узбережжя. До того ж загарбники втратили можливість блокувати в цьому районі судноплавні шляхи.
Звільнення Харківської області та Херсона
У вересні ЗСУ заволоділи ініціативою — російська армія почала зазнавати поразок на фронтах.
Бійці ЗСУ на в’їзді до Куп’янська
Українські війська завдали удару на південному сході Харківської області. Це викликало негайний розвал російської оборони та розгром плацдарму на річці Сіверський Донець, з якого орки наступали на Слов’янськ та Краматорськ. Відступаючи, росіяни залишили тут сотні одиниць техніки. Під час контратаки армія України звільнила близько 300 населених пунктів Харківської області, деякі — у Донецькому регіоні.
У листопаді під тиском ЗСУ російське командування заявило про відступ із Херсона та правобережної частини Херсонської області. Українські війська увійшли до Херсона.
Карта наступу на херсонському напрямку
За рік, за інформацією головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного, сили оборони України звільнили 40% територій, окупованих після 24 лютого. Це 28% усіх
Бої під Бахмутом взимку 2023
Карта боїв під Бахмутом
Сьогодні росіяни посилюють угруповання військ на Херсонському напрямку, ведуть оборонні дії. Армія противника продовжує локальні наступи на Запорізькому, Бахмутському, Авдіївському, Лиманському напрямках. Істотних поступів ніде не відзначено. Але інтенсивність боїв не знизилася.
Сьогодні, за інформацією Залужного, Україна продовжує стримувати ворога на сухопутній ділянці загальною довжиною 3786 квадратних кілометрів. Активна лінія фронту складає 1500 км.
Найгарячіша точка на сьогодні — Бахмут. Спочатку його взяття було частиною плану вс рф по оточенню наших сил у Краматорську та Слов’янську. Але ЗСУ вже створили нову смугу оборони за Бахмутом. Російським силам знову доведеться її зламувати, зазнаючи втрат і витрачаючи боєприпаси. У битвах за Бахмут українська армія знекровлює ворога.
Рішення відходити з Бахмута командуванням ЗСУ поки не приймалося. Але, за словами спікера Східного угруповання військ ЗСУ Сергія Череватого, тактичні відступи можливі. І насамперед — для того, щоб зберегти особовий склад, покращити тактичне становище та ефективніше проводити оборонну операцію. Тож навіть у разі виходу українських військових із міста ворог навряд чи прорветься на Слов’янськ та Краматорськ.
Здійснено за підтримки Асоціації «Незалежні регіональні видавці України» у рамках реалізації проекту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією партнерів
